АНОНС: онлайн-дискусія "Декомунізація. Місія виконана?"

У вівторок, 8 грудня о 19 годині відбудеться онлайн-дискусія про декомунізацію

8 грудня 2013 року мітингарі знесли "головного Леніна країни" – пам'ятник на бульварі Шевченка. Запущену цим вчинком всеукраїнську ланцюгову реакцію нарекли Ленінопадом. 
Чи достатньо покаране зло тоталітаризму та чи достатньо лише покарання для успішного розвитку суспільства та держави?
 
Автор малюнка – Дмитро Скаженик
У дискусії візьмуть участь:
- Володимир В'ятрович, Народний депутат, голова Українського інституту національної пам'яті у 2014–2019 роках;
- Леонід Марущак, учасник ініціативи "DE NE DE" з переосмислення радянської культурноїх спадщини, керівник проекту "Музей відкрито на ремонт";
- Вадим Поздняков, харківський громадський діяч, співзасновник проєкту "Декомунізація. Україна"
- Сергій Рябенко, співавтор пакету законів із декомунізації;
- модерує Северин Наливайко – журналіст, комунікаційник Національного музею Революції Гідності.
Дивіться дискусію на сайті maidanmuseum.org та на сторінках у мережі Facebook: Національний музей Революції Гідності й Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.