УІНП вимагає демонтувати пам’ятник Фрунзе на Полтавщині

Від ГО «Світанок» Полтавський офіс Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті (УІНП) отримав інформацію щодо незаконного розташування на території с. Нелюбівка Диканської селищної ради пам’ятника Михайлу Фрунзе.

З цього приводу регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар звернувся на гарячу урядову лінію, повідомляє телеканал "Центральний".

 

"Міхаїл Фрунзе – військовий комісар, уповноважений Реввійськради в Україні і командувач більшовицькими збройними силами України і Криму, один з основних воєначальників окупаційної Червоної армії під час війни більшовицької ленінської Росії проти УНР.

Належав до Політичного бюро ЦК КП(б)У. Керував боротьбою проти українських повстанців. Відповідно до підпункту "д" пункту 4 частини першої статті 1 Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено пам'ятники, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії, із встановленням радянської влади на території України або в окремих адміністративно-територіальних одиницях, переслідуванням учасників боротьби за незалежність України у XX столітті.

Отже, зазначений пам'ятник є символікою комуністичного тоталітарного режиму", - наголошується у зверненні.

Пустовгар процитував Рішення Конституційного Суду України від 16.07.2019 р. за №9-р/2019 , справа №1-24/2018 (1919/17) : "За своєю злочинною сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними.

Названі режими категорично заперечували можливість існування української незалежної держави, переслідували її прихильників та перешкоджали українському національному відродженню".

У Полтавському офісі Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП зажадали невідкладно вжити заходів з виконання   вимог чинного законодавства у частині проведення демонтажу. Зокрема, запропоновано передати пам'ятник до парку радянського періоду комунального закладу Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.