На Херсонщині школярів змусили святкувати захоплення Криму більшовиками

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі.

У Херсонській області школи Присиваської сільської об'єднаної територіальної громади масштабно відзначали події, пов'язані зі встановленням радянської влади на території України. Про це повідомляє УІНП.

 
Михайло Фрунзе, командувач військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії

Більшовицьку дату – 100-річчя форсування червоноармійцями озера Сиваш вирішили відсвяткувати освітяни у Чаплинському районі. Школярам демонстрували пропагандистський художній фільм "Маршал революції" про радянського воєнного діяча Михайла Фрунзе, влаштували для дітей одноденний тематичний піший похід "Стежками бойової слави", провели конференцію для учнів старших класів та урок історії України для 7-8 класів, присвячені "100-й річниці форсування Сиваша в ході Громадянської війни 1917-1921 років".

Інститут національної пам'яті звернувся до Міністерства освіти України з проханням вжити відповідних заходів, щоб унеможливити повторення таких ситуацій у навчальному процесі.

"Зазначені заходи порушили чинне законодавство та фактично містили пропаганду комуністичного тоталітарного режиму й підміну понять про Українську революцію 1917–1921 років, що може призвести до формування в учнів спотворених уявлень про українське державотворення", – йдеться у повідомленні ІНПУ.

В Інституті наголосили, що порушені не лише "декомунізаційні" закони, але й Закон "Про освіту".


Довідково. Перехід через озеро Сиваш відбувався під час Перекопсько-Чонгарської наступальної операції (7-17 листопада 1920 рік) військ Південного фронту Робітничо-селянської Червоної армії під командуванням Михайла Фрунзе проти "Русской армии" генерала Петра Врангеля. Призвів до захоплення та окупації Криму більшовиками.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.