Поліція не бачить порушень у комуністичній символіці на фасаді заводу у Миколаєві

Правоохоронці не вбачають ознак правопорушення через "відсутній умисел" при використанні символіки

Про це повідомляє NikLife/

Станом на кінець листопада 2020 року на стінах "Чорноморського суднобудівного заводу" в Миколаєві все ще можна побачити чотири великі копії радянських нагород, наявних в "скарбничці" заводу. Це два Ордена Леніна, Орден Жовтневої Революції і Орден Трудового Червоного Прапора УРСР.

 

У 2017 році Чорноморський Суднобудівний Завод прикрив радянську символіку брезентом, не бажаючи суперечити законодавству, проте не демонтував її через брак коштів. Нещодавно брезент був знятий. 

Поліція надала коментар виданню NikLife з цього приводу. Правоохоронці не вбачають ознак правопорушення через "відсутній умисел" при використанні символіки.

"Заборона не поширюється на використання символіки комуністичного тоталітарного режиму на державних нагородах, ювілейних медалях тощо до 1991 року. Ці нагороди завод отримав за свої заслуги. Умисла тут немає. Тож, слідство тут не вбачає ознак кримінального правопорушення", - зазначено у відповіді на запит.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.