Обшук у Музеї Революції Гідності. Що шукають силовики? ВІДЕО

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського райсуду Києва слідчі поліції проводять обшуки у службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, компанії – генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб.

Про це йдеться у повідомленні Нацполіції.

 

Слідчим управління столичної поліції під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури та за оперативного супроводження Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці 2018 року Національним Меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності укладено договір генпідряду на виконання будівельних робіт з ТОВ та перераховано на його рахунок авансовий платіж у розмірі понад 111 мільйонів гривень для виконання будівельних робіт.

На даний час роботи на вказаному об'єкті не виконуються. Згідно з актом ревізії, на казначейському рахунку підрядника залишок коштів по об'єкту, станом на березень 2020 року, складав 9 878 517 гривень. Також виявлено фінансові порушення і в музеї Революції Гідності, що призвело до збитків на суму майже 4 мільйони гривень.

Наразі на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду, слідчі поліції Києва за оперативного супроводження Служби безпеки України проводять обшуки в службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, компанії – генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень та отримання інших доказів у кримінальному провадженні. Досудове розслідування триває.

У свою чергу, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович на свої сторінці у Фейсбук прокоментував ці обшуки, як "чекістський почерк".

Директор Музею Ігор Пошивайло заявив, що слідчі вилучають ноутбуки, жорсткі диски комп'ютерів та всю документацію щодо будівництва Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.

"Це спланована та послідовна атака зеленої влади на цінності Майдану та згортання вшанування пам'яті загиблих Героїв Небесної Сотні! І все це цинічно робиться за два дні до 7-ї річниці початку Революції Гідності", - заявив він.

Директор музею на брифінгу також повідомив, що слідчі шукали документи, пов'язані зі спорудженням меморіалу. Ці документи знаходяться у генпідрядника, а не в музеї.

У Пошивайла вилучили приватний жорсткий диск з квартири, обшук тривав дві години.

"Відкрито кримінальне провадження, ми не є прямим суб'єктом фінансової діяльності – це підрядник. Найбільша проблема в тому, що меморіал готувався до спорудження на початку, у лютому 2019. Було накладено цілу низку арештів на ділянку, Генпрокуратура визначала певні терміни, коли можна буде спорудити меморіал...

По суті урядом визначили, що в 2019 році у лютому меморіал має бути споруджений, були відкриті торги, визначено переможця, перераховано аванс. У лютому почалися нові накладення арештів, терміни відстрочувалися, ділянка досі заарештована, меморіал не побудований, очевидно, це питання у органів – чому не будується меморіал і де кошти", - пояснив Ігор Пошивайло.




Нагадуємо, сьогодні зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.