Обшук у Музеї Революції Гідності. Що шукають силовики? ВІДЕО

На підставі ухвали слідчого судді Голосіївського райсуду Києва слідчі поліції проводять обшуки у службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, компанії – генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб.

Про це йдеться у повідомленні Нацполіції.

 

Слідчим управління столичної поліції під процесуальним керівництвом Київської міської прокуратури та за оперативного супроводження Головного управління Служби безпеки України в місті Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, розпочатому за ч. 2 ст. 364 (Зловживання владою або службовим становищем) Кримінального кодексу України.

У ході досудового розслідування встановлено, що наприкінці 2018 року Національним Меморіальним комплексом Героїв Небесної Сотні – Музеєм Революції Гідності укладено договір генпідряду на виконання будівельних робіт з ТОВ та перераховано на його рахунок авансовий платіж у розмірі понад 111 мільйонів гривень для виконання будівельних робіт.

На даний час роботи на вказаному об'єкті не виконуються. Згідно з актом ревізії, на казначейському рахунку підрядника залишок коштів по об'єкту, станом на березень 2020 року, складав 9 878 517 гривень. Також виявлено фінансові порушення і в музеї Революції Гідності, що призвело до збитків на суму майже 4 мільйони гривень.

Наразі на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду, слідчі поліції Києва за оперативного супроводження Служби безпеки України проводять обшуки в службових приміщеннях Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності, компанії – генпідрядника та за місцями проживання відповідних службових осіб з метою фіксації відомостей про обставини вчинення кримінальних правопорушень та отримання інших доказів у кримінальному провадженні. Досудове розслідування триває.

У свою чергу, Голова Українського інституту національної пам'яті (2014-2019), а нині народний депутат Володимир В'ятрович на свої сторінці у Фейсбук прокоментував ці обшуки, як "чекістський почерк".

Директор Музею Ігор Пошивайло заявив, що слідчі вилучають ноутбуки, жорсткі диски комп'ютерів та всю документацію щодо будівництва Меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні.

"Це спланована та послідовна атака зеленої влади на цінності Майдану та згортання вшанування пам'яті загиблих Героїв Небесної Сотні! І все це цинічно робиться за два дні до 7-ї річниці початку Революції Гідності", - заявив він.

Директор музею на брифінгу також повідомив, що слідчі шукали документи, пов'язані зі спорудженням меморіалу. Ці документи знаходяться у генпідрядника, а не в музеї.

У Пошивайла вилучили приватний жорсткий диск з квартири, обшук тривав дві години.

"Відкрито кримінальне провадження, ми не є прямим суб'єктом фінансової діяльності – це підрядник. Найбільша проблема в тому, що меморіал готувався до спорудження на початку, у лютому 2019. Було накладено цілу низку арештів на ділянку, Генпрокуратура визначала певні терміни, коли можна буде спорудити меморіал...

По суті урядом визначили, що в 2019 році у лютому меморіал має бути споруджений, були відкриті торги, визначено переможця, перераховано аванс. У лютому почалися нові накладення арештів, терміни відстрочувалися, ділянка досі заарештована, меморіал не побудований, очевидно, це питання у органів – чому не будується меморіал і де кошти", - пояснив Ігор Пошивайло.




Нагадуємо, сьогодні зранку до Національного музею Революції Гідності з обшуками прийшли співробітники Нацполіції та СБУ. Правоохоронці вилучили носії інформації і документацію щодо фінансово-господарської діяльності.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.