“Вільні творити майбутнє” – стартувала кампанія і заходи до Дня Гідності та Свободи

16 листопада в “Укрінформі” Національний музей Революції Гідності представив програму заходів до сьомої річниці подій на Майдані. Цього ж дня по Києву та всій Україні розпочалася соціальна кампанія “Вільні творити майбутнє” за підтримки Міністерства культури та інформаційної політики України, Українського інституту національної пам’яті, Київської міської державної адміністрації.

Про це йдеться на сайті УІНП.

 

Інформаційна соціальна кампанія у 2020 році відбувається під започаткованим 2019 року гаслом "Вільні творити майбутнє". Вона нагадує, що попри різні політичні погляди, українці вміють об'єднуватися задля відстоювання основних цінностей, а прагнення свободи пробуджує гідність.

Так було у 2004 році під час Помаранчевої революції та у 2013-2014 роках під час Революції Гідності, зазначає команда Національного музею Революції Гідності. Завантажити матеріали соціальної кампанії можна за посиланням.

Цьогорічна програма заходів має два основних фокуси – це орієнтація на регіональні аспекти Революції Гідності та орієнтація на молодь, розповів під час пресконференції голова УІНП Антон Дробович.

Генеральний директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло наголосив, що згідно з опитуваннями на сьогодні понад 70% українців вважають, що необхідно вшановувати пам'ять учасників Майдану та героїв Небесної Сотні.

Серед заходів до Дня Гідності та Свободи він виділив конкурс наукових студентських робіт імені Сергія Кемського, що стартував втретє, а також виставку плакатів Миколи Гончарова в Одесі та виставку "Нью-Йорк – Іловайськ: Вибір" у Дніпрі, присвячену Маркіянові Паславському, загиблому добровольцеві батальйону "Донбас".

У Києві, на Майдані Незалежності, до березня триватиме вулична графічна виставка "Мальована історія Майдану", створена на основі графічного роману Олександра Ком'яхова.

"У ній представимо хронологію подій, топографію Майдану, аудіофайли з розповідями очевидців", – розповів Ігор Пошивайло.

У пресконференції також взяла участь голова Центру громадянських свобод Олександра Матвійчук. Послухати виступи усіх спікерів можна у відеозаписі.

Безпосередньо 21 листопада, у День Гідності та Свободи, відбудуться державні заходи: покладання квітів до пам'ятників і місць поховання видатних діячів українського державотворення, борців за незалежність України у XX столітті, загиблих під час Революції Гідності та російсько-української війни.


10:00–11:00: молебень і покладання квітів біля каплиці архистратига Михаїла та українських новомучеників УГКЦ на алеї Героїв Небесної Сотні, 6 (станція метро "Хрещатик", верхній вихід).


10:00–19:00: упродовж дня можна долучитися до екскурсійних програм, зокрема оглянути експозицією "Назустріч свободі", пройти маршрутом "Місця Революції Гідності" у центральній частині Києва, а також замовити аудіотур "Майдан. Прогулянка".


10:00–19:00: виставка дитячого малюнка на тему гідності та свободи в експозиції виставкового простору просто неба "М³: Майдан. Меморіал. Музей" ("Куб") на місці майбутньої будівлі Національного музею Революції Гідності. Також у цьому просторі діє виставка, присвячена подіям трьох українських революцій і створенню Меморіалу Небесної Сотні та Музею Революції Гідності.


Також команда Національного музею Революції Гідності закликає користувачів соцмереж долучатися до флешмобу #бути_гідним: під цим хештегом ділитися спогадами і роздумами про Помаранчеву революцію та Революцію Гідності. А ще – 21 листопада пов'язати на одяг, рюкзак, сумку чи автомобіль синьо-жовту стрічку, адже саме за такими стрічками з першого дня Євромайдану можна було розпізнати його прихильників, це був спосіб виявити солідарність та свою позицію.


Детально з програмою заходів можна ознайомитися на сайті Національного музею Революції Гідності або на сторінці тематичної події у Фейсбуці. Програма оновлюється.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.