Під судом у Харкові вимагали не повертати проспекту ім'я Жукова

У Харкові біля будівлі Другого апеляційного адміністративного суду активісти протестували проти повернення проспекту Петра Григоренка ім'я Жукова.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, в пікеті взяли участь до 30 активістів. Вони тримали у руках прапори України, червоно-чорні стяги та плакати: "Ні комунізації Харкова!", "Жуков - маршал смерті", "Харків – без Жукова" тощо.

 

"Пікет зібрався, бо люди – проти наміру міської влади повернути проспекту імені Петра Григоренка ім'я Георгія Жукова.

До того ж, є закон, який регулює процес перейменування та забороняє називати об'єкти топоніміки іменами людей, які обіймали керівні посади в органах радянської влади або ж компартії, що безпосередньо стосується і Жукова", - зазначила організатор пікету, очільниця Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Марія Тахтаулова.

За її словами, це вже четверте слухання справи. Втім, і воно перенесено на 14 грудня: не з'явився представник міської ради.

Нагадуємо, що 28 лютого Український інститут національної пам'яті оприлюднив на своєму сайті заяву, де зазначається, що рішення Харківської міськради про перейменування порушує відповідний закон України, що прямо забороняє присвоювати імена або псевдоніми осіб, які обіймали керівні посади у Комуністичній партії та вищих органах влади Радянського Союзу.

Георгій Жуков підпадає під дію цієї статті, оскільки обіймав низку керівних посад в СРСР, зокрема, був міністром оборони у 1955-1957 роках і членом Президії ЦК КПРС у 1957 році.

Як зазначив тоді ж начальник пресслужби прокуратури Харківської області Дмитро Чубенко, за необхідності прокуратура перевірить законність рішення сесії та при наявності порушень зможе подати позов щодо його скасування у суді.

26 лютого депутати Харківської міськради вдруге більшістю голосів перейменували проспект Петра Григоренка в Харкові на честь маршала Георгія Жукова, посилаючись на результати громадського обговорення. Перейменування обійдеться міському бюджету у 110 тис. грн.

18 червня 2020 року Харківський окружний адміністративний суд за позовом ВО "Свобода" скасував рішення Харківської міськради про перейменування проспекту Григоренка у проспект Жукова. Тоді ж представник міськради заявив, що буде оскаржувати це рішення в апеляційному суді.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.