У Харкові відкрили погруддя полковнику УНР Болбочану

Пам’ятник-погруддя полковнику УНР Петру Болбочану відкрили у військовій частини №3017 Східного оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії в Харкові.

Про це повідомив голова правління громадської спілки "Творче патріотичне об'єднання "Музичний батальйон" (Київ) генерал-майор Держприкордонслужби Валерій Суботін.

 

"Пам'ятник-погруддя видатного військового діяча Української народної республіки полковника Петра Болбочана роботи скульпторів Михайла Горлового та Олександра Фурмана відкрито у штабі військової частини, де також встановлено бойовий прапор бригади та прапор України.

Ідею спорудити погруддя висунув історичний клуб "Холодний Яр", а реалізацію взяв на себе наш "Музичний батальйон" за підтримки низки націоналістичних організацій", - зазначив Суботін.

За словами Суботіна, створення та відкриття пам'ятника Петру Болбочану відбулось в рамках реалізації проєкту "Українська історія в камені". Кошти пожертвували українці з різних країн світу.

Ініціатор створення пам'ятника, президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль ще у 2015 році зібрав чималу суму, потім знайшов однодумців серед художників. Всього за три місяці вони створили ескіз і зробили погруддя з гіпсу.

"Місце розміщення пам'ятника у військовій частині №3017 обрано не випадково: 15 жовтня цього року їй присвоєне ім'я цього видатного полководця часів УНР. Це вже другий пам'ятник Петру Болбочану в Україні, а перший – бронзовий – ми відкрили 5 жовтня у Києві до дня народження полководця", - додав Суботін.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.