У Харкові відкрили погруддя полковнику УНР Болбочану

Пам’ятник-погруддя полковнику УНР Петру Болбочану відкрили у військовій частини №3017 Східного оперативно-територіального об’єднання Нацгвардії в Харкові.

Про це повідомив голова правління громадської спілки "Творче патріотичне об'єднання "Музичний батальйон" (Київ) генерал-майор Держприкордонслужби Валерій Суботін.

 

"Пам'ятник-погруддя видатного військового діяча Української народної республіки полковника Петра Болбочана роботи скульпторів Михайла Горлового та Олександра Фурмана відкрито у штабі військової частини, де також встановлено бойовий прапор бригади та прапор України.

Ідею спорудити погруддя висунув історичний клуб "Холодний Яр", а реалізацію взяв на себе наш "Музичний батальйон" за підтримки низки націоналістичних організацій", - зазначив Суботін.

За словами Суботіна, створення та відкриття пам'ятника Петру Болбочану відбулось в рамках реалізації проєкту "Українська історія в камені". Кошти пожертвували українці з різних країн світу.

Ініціатор створення пам'ятника, президент історичного клубу "Холодний Яр" Роман Коваль ще у 2015 році зібрав чималу суму, потім знайшов однодумців серед художників. Всього за три місяці вони створили ескіз і зробили погруддя з гіпсу.

"Місце розміщення пам'ятника у військовій частині №3017 обрано не випадково: 15 жовтня цього року їй присвоєне ім'я цього видатного полководця часів УНР. Це вже другий пам'ятник Петру Болбочану в Україні, а перший – бронзовий – ми відкрили 5 жовтня у Києві до дня народження полководця", - додав Суботін.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.