Словаччина визнала Компартію ЧССР злочинною організацією

Парламент Словаччини 4 листопада ухвалив поправки до законодавства, згідно з якими заборонено називати вулиці та інші громадські простори іменами представників комуністичного, фашистського і нацистського режимів. Також забороняється розміщувати на пам’ятках та меморіальних дошках символіку цих режимів.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 
Радянський комуністичний лідер Леонід Брежнєв (зліва) і його чехословацький колега Густав Гусак, словак за національністю, Москва, листопад 1977 року

Згідно з поправками до чинного з 1996 року закону про антиправовий і аморальний характер комуністичного режиму, Комуністична партія Чехословаччини (КПЧ) і її словацька філія проголошуються злочинними організаціями.

Як виняток можна буде називати вулиці на честь тих представників тоталітарних режимів, які згодом почали з ними боротися. Те, чи можливий виняток, вирішуватиме Інститут національної пам'яті.

Може йтися про такі суперечливі випадки, як колишній перший секретар ЦК Компартії Чехословаччини Александр Дубчек, який очолював компартію під час Празької весни в 1968 році. Він підтримав демократичні зміни в країні і згодом був головою парламенту вже демократичної Чехословаччини.

Закон забороняє називати вулиці і на честь представників Словацької держави, яка під час Другої світової війни була союзником нацистської Німеччини.

Комуністична партія перебувала при владі в Чехословаччині, частиною якої була Словаччина, з 1948 до 1989 року. У цей час країна входила в "радянський блок". Сотні тисяч громадян були піддані політичним репресіям.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.