КМДА внесла до переліку об’єктів культурної спадщини «тарілку» на Либідській

Департамент охорони культурної спадщини КМДА вніс «тарілку» на Либідській до переліку щойно виявлених об’єктів культурної спадщини.

Про це повідомляє пресслужба КМДА.

 

Йдеться про будівлю Українського інституту науково-технічної експертизи та інформації на вулиці Антоновича, 180. Наступний крок — Міністерство культури має надати "тарілці" статус пам'ятки і внести до Державного реєстру нерухомих пам'яток України.

"Будівля є унікальною за своїм архітектурним рішенням. Продумані акустичні ефекти і планування першого рівня роблять її однією з небагатьох таких будівель у столиці. Після реставрації споруда може стати сучасною концертною залою", — зазначив міністр культури Олександр Ткаченко.

Будинок із "літаючою тарілкою" у Києві звели у 1971 році за проєктом архітектора Флоріана Юр'єва. Наразі там розташовані Український інститут науково-технічної експертизи та інформації і Державна науково-технічна бібліотека України.

Станом на зараз будівля почала поступово занепадати, а навколо неї будуються ТРЦ — Ocean Plaza вже побудований, а Ocean Mall ще будується. Шириться інформація про те, що і саму "тарілку" продадуть забудовникам під знесення для будівництва ТРЦ. У зв'язку з цим виникли громадські рухи з вимогою зберегти та реконструювати "тарілку".

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.