Полтавська ОДА створила журі конкурсу на кращий пам’ятник Симонові Петлюрі

Голова Полтавської облдержадміністрації Олег Синєгубов підписав розпорядження про проведення відкритого всеукраїнського конкурсу на спорудження пам’ятника Симонові Петлюрі. Творчі змагання відбудуться, щоб визначити кращу проєктну пропозицію.

Про це "Історичній правді" повідомили у Полтавській облдержадміністрації.

 

Замовником конкурсу визначили Полтавську обласну державну адміністрацію (ПОДА). Документом також передбачено, що Департамент будівництва, містобудування й архітектури ПОДА має розробити та подати на затвердження умови проведення конкурсу. Преміальний фонд переможцям конкурсу визначить Департамент культури й туризму ПОДА.

Також затвердили склад журі всеукраїнського конкурсу. Згідно з пропозиціями голови Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антона Дробовича до журі увійшли й четверо представників цього центрального органу виконавчої влади.

Зокрема, це кияни – експерт із меморіалізації Ростислав Лужецький, начальник Управління наукового забезпечення політики національної пам'яті УІНП, кандидат історичних наук Ярослав Файзулін, Сергій Юрченко, лауреат державної премії в галузі архітектури та полтавець Олег Пустовгар, регіональний представник УІНП в Полтавській області, співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу.

Також до складу журі увійшли: Артур Ароян (кандидат архітектури); Оксана Бєлявська (кандидатка архітектури); Едуард Зубашич (голова обласної організації національної спілки архітекторів); Ірина Особік (заступниця директора Департаменту будівництва, містобудування й архітектури); Олександр Отич (заступник директора Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю); Віталій Павлов (начальник відділу туризму та культурної спадщини); Катерина Рижеченко (заступниця голови ПОДА); Юрій Самойленко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Олександр Тарасенко (доцент кафедри образотворчого мистецтва Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка); Микола Шевельов (начальник Управління в справах містобудування й архітектури); Інна Шерстюк (заступник директора Департаменту культури й туризму ПОДА); Василь Шулик (доктор архітектури, професор).


Нагадуємо, що на засіданні тридцять шостої сесії Полтавської міської ради депутати   підтримали проєкт рішення "Про погодження місця встановлення пам'ятника Симонові Петлюрі в місті Полтаві". За нього проголосували більшість народних обранців-виразників інтересів Полтавської міської територіальної громади, зокрема 23 з 27 присутніх на сесії.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.