У Києві відкрили пам’ятник українському воєначальнику Петру Болбочану

У Києві 4 жовтня відкрили перший в Україні пам’ятник полковнику армії Української Народної Республіки Петру Болбочану (1883–1919). Погруддя встановили у сквері імені Болбочана на вулиці Січових Стрільців.

Про це повідомляє кореспондент Радіо Свобода.

 

Скульптуру виготовили за три місяці у рамках проєкту "Українська історія в камені", автори пам'ятника – Михайло Горловий і Олександр Фурман. За словами керівниці проєкту Оксани Понамарьової, пам'ятник створили на пожертви українців, зокрема зі Швейцарії, Польщі, США та Росії. Кошти зібрали за один місяць.

22 квітня 1918 року війська УНР під командуванням Петра Болбочана прорвали більшовицькі укріплення на Чонгарі і після цього звільнили Кримський півострів.

За словами кримського вченого, кандидата історичних наук, лауреата Міжнародного конкурсу імені Єжи Гедройця Сергія Громенка, похід УНР став однією з найефектніших військових перемог Української революції.


Читайте також:

Крим-1918. Визволення півострова за документами Генштабу УНР

То коли ж Болбочан визволив Крим? Хроніка українського походу на півострів

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.