Спецпроект

Кличко вшанував пам’ять жертв Бабиного Яру

"Меморіал Голокосту "Бабин Яр" буде такого ж рівня, як Яд Вашем" – запевнив київський міський голова

Як повідомляє Укрінформ, про це написав Київський міський голова Віталій Кличко у Фейсбуці.

"Меморіальний центр Голокосту "Бабин Яр" в Києві буде створений. І він буде такого ж рівня, як Яд Вашем в Єрусалимі та Меморіал Голокосту у Вашингтоні. І я як мер Києва докладу всіх зусиль, щоб реалізувати цей проєкт", - наголосив Кличко.

 

За його словами, проєкт створення Меморіалу обговорюється вже 4 роки, і це довгий термін.

"Але наше завдання – не тільки звести будівлю. Головне – наповнити Меморіал змістом і донести до майбутніх поколінь правду і пам'ять про страшну світову трагедію", - зазначив Кличко.

Він нагадав, що, за оцінками істориків, за роки Другої світової в Бабиному яру було вбито і захоронено понад 100 тисяч людей різних національностей. Більшість закатованих були євреями.

"З того часу Бабин Яр став одним із символів Голокосту, жахливого злочину нацистів проти людства. Поки живе пам'ять про ті події, поки пам'ятаємо кожну жертву, кожного Праведника світу, Голокост не повториться. Ні для євреїв, ні для кримських татар, ні для українців, ні для будь-яких народів світу!" - наголосив він.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.