"Батьківщину-Мати" в Києві можуть приватизувати – ЗМІ

Суд ухвалив рішення про можливість приватизації землі та нерухомості Національного музею історії України у Другій світовій війні

Про це повідомляє Економічна правда.

 

У 2015 році ТОВ "Архітектурна майстерня Інка" уклало договір з Фондом держмайна про оренду частини приміщень Національного музею історії України у Другій світовій війні. Відповідно до договору на той момент приватизація цих об'єктів була заборонена за жодних умов.

У грудні 2020 року орендатор звернувся до Господарського суду Києва з вимогою визнати договір недійсним та дозволити їм приватизацію частини меморіального комплексу.

У лютому 2021 року суд ухвалив рішення про можливість приватизації землі та орендованої нерухомості.

Міністерство культури України подало апеляцію, яка була задоволена і справа була передана на новий судовий розгляд. Згодом нову апеляцію подала "Архітектурна майстерня "Інка", яку Міністерство культури проігнорувало.

Закон України "Про приватизацію державного та комунального майна" передбачає можливість приватизації майна меморіальних компексів, якщо воно не використовується понад три роки та немає планів використовувати його надалі.

Суд вважає, що оскаржуване майно не належить Музею, а перебувало лише в управлінні Музею. А відтак - підлягає приватизації.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.