У Словенії відкрили пам’ятну дошку Івану Боберському

Урочисте відкриття пам’ятної дошки відомому педагогу, діячу української національної фізичної культури, почесному представнику ЗУНР в США та Канаді Івану Боберському відбулося 23 вересня в словенському місті Тржіч.

Про це повідомляє пресслужба посольства України в Словенії.

 

Захід відкрили посол України Михайло Бродович та мер міста Тржіч Борут Сайовіц. У своїх виступах вони відзначили неоціненний внесок, який протягом свого життя зробив Боберський як в Україні, так і в Словенії.

Знаковим стало й те, що вшанування пам'яті відомого українського спортсмена Боберського відбулося саме в День словенського спорту, який вперше відзначається на державному рівні.

У посольстві висловили вдячність почесному консулу України в місті Веленьє Роберту Худоурніку за сприяння в організації заходу.

Посольство Україїни в Словенії на своєму сайті раніше докладно розповідало про життя та діяльність Івана Боберського (14 серпня 1873 – 17 серпня 1947), українського педагога, організатора, фундатора, теоретика і практика української національної фізичної культури.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.