Демонтовано останній в Україні пам’ятник Енгельсу

П'ятиметровий пам’ятник засновнику марксизму та комуністичної ідеології Фрідріху Енгельсу демонтували 16 вересня в селі Горошине Семенівського району на Полтавщині

Про це повідомив голова ГО "Світанок" Вадим Поздняков та регіональний представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Олег Пустовгар. Після демонтажу пам'ятник розібрали на частини й передали до "Парку радянського періоду" неподалік Путивля, Сумської області.

Олег Пустовгар розповів, що громадська організація "Світанок" та УІНП неодноразово надсилали листа до керівництва Горошинської сільської ради щодо демонтажу пам'ятника. На початку року вони отримали відповідь від сільради, що виникла затримка демонтажу монументу через брак коштів та пандемію. Але згодом пам'ятник все ж таки прибрали.

"Це добрий приклад цивілізованого європейського підходу. Зроблю все можливе, щоби цю практику поширити й на інші пам'ятники комуністичної епохи Полтавській області, які лишилися не демонтованими. Скажімо, Свердлов у селі Калинківка неподалік Семенівки, Чапаєв у Лубнах, Маркс біля Кременчука тощо. Найбільший такий музей серед країн ЄС створили в Литві", – сказав Олег Пустовгар.

Пустовгар говорить, що "вчення Маркса-Енгельса" стало підґрунтям для утвердження комуністичних тоталітарних режимів на території України та інших країн Східної Європи. Тому меморіалізація Фрідріха Енгельса – це активна пропаганда комуністичного тоталітарного режиму.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.