У Чуднові відкрили пам’ятник основоположнику нової білоруської літератури

У місті Чуднів Житомирської області встановили перший у світі пам’ятник письменнику Яну Барщевському, який є основоположником нової білоруської літератури

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

"Ми відкриваємо погруддя Яна Барщевського, а це людина, яка об' єднала спільну історію українського, білоруського та польського народів. У такий спосіб приносимо нашу шану великому письменнику", - зазначив перший заступник голови Житомирської обласної ради Сергій Крамаренко.

 

Як зауважила представниця фонду Марії Магдалени Радзивіл Олена Толстая, пам'ятник встановили в Чуднові, бо саме тут у квітні 2019 року знайшли нагробну плиту Барщевського.

Пам'ятник, який установили біля костелу парафії Знайдення Хреста Господнього під час відзначення Дня Чуднова, з'явився за фінансової підтримки фонду Марії Магдалени Радзивіл. Його елементом є нагробна плита, яку реставрувала Житомирська обласна спілка поляків.

Організатори заходу акцентують, що це перший у світі пам'ятник Барщевському.

Ян Барщевський народився в Білорусі у 1781 році (така дата викарбувана на плиті). Писав білоруською, українською та польською мовами. Його називають основоположником нової білоруської літератури - за значимістю для Білорусі прирівнюють до Тараса Шевченка та Івана Франка. Він багато подорожував Європою, а в 1847 році оселився у маєтку графа Генріха Ржевуського у Чуднові. Про це місто він написав оповідання "Душа не в своєму тілі". Барщевський помер у Чуднові 1851 році, там і був похований.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.