Україна наполягає на принципі "всіх на всіх" у питанні легалізації польських місць пам'яті – УІНП

Україна готова легалізувати усі облаштовані незаконно польські місця пам’яті на своїй території, якщо Польща зробить аналогічний крок.

На цьому в інтерв'ю Укрінформу наголосив голова Українського інституту національної пам'яті (УІНП) Антон Дробович.

 

"Є багато польських місць в Україні, які було встановлено неналежним чином, невідповідно до закону. Ми готові діяти за принципом "всі на всі": усі польські місця пам'яті в Україні легалізувати у відповідь на легалізацію всіх українських місць пам'яті в Польщі. Україна також готова допомогти з упорядкуванням усіх польських місць пам'яті в Україні", - заявив Дробович.

Він підкреслив, що українсько-польські відносини у цій сфері мають бути паритетними.

За словами голови УІНП, є не менше десяти проблемних об'єктів у Польщі. Зокрема, "важливою стратегічною точкою" для України Дробович назвав поховання на горі Монастир – це сплюндроване вандалами у 2015-му та 2020 роках поховання 62 бійців УПА, які загинули в 1945 році у бою з підрозділами НКВД.

"Там відбулися акти вандалізму проти українських поховань, але й досі винних не покарано, а таблицю з іменами не відновлено. Такого не повинно бути, ця ситуація має бути виправлена. Це – сигнал, на який ми очікуємо. З цього мають розпочинатися подальші кроки",- підкреслив Дробович.

Голова УІНП зазначив, що тема УПА є лише однією з багатьох, якими займається Інститут, але в нинішній ситуації це "принциповий момент, оскільки йдеться про неповагу до людської гідності".

Нагадуємо, що у січні в Польщі на горі Монастир біля села Верхрата у Підкарпатському воєводстві невідомі знищили меморіальну дошку з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Меморіальна дошка на могилі була присвячена членам УПА – жителям навколишніх сіл, які загинули в бою з НКВД у довколишніх лісах 2–3 березня 1945 року.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.