У ході реконструкції в центрі Харкова прибрали пам'ятний знак Героям України

Пам'ятний гранітний знак Героям України прибрали під час реконструкції скверу на площі Свободи у Харкові, де нещодавно відкрили найбільший в Україні "сухий" фонтан.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів координатор Харківського Євромайдану Володимир Чистилін.

 

"Дійсно, в ході реконструкції скверу прибрали камінь, установлений у грудні 2014 року за ініціативи волонтерів, з написом "Героям, що загинули за свободу і незалежність України". Саме волонтери тоді зібрали гроші та придбали цей червоний граніт вагою 750 кг.

За проєктом камінь мав позначити у сквері майбутню Алею Героїв, які загинули на Сході країни. Проєкт було представлено в профільному департаменті Харківської міськради, і алею як ідею схвалили, але рішення не прийняли. Тому будівельники прибрали цей камінь у ході реконструкції скверу, бо він офіційно не є пам'яткою, хоча люди приносили сюди квіти і проводили біля нього пам'ятні заходи", - зазначив Чистилін.

За його словами, активісти Харківського Євромайдану зберігатимуть камінь, допоки влада таки прийме рішення створити Алею Героїв на новому місці – у сквері на вулиці Університетській, біля Успенського собору.


23 серпня, у Харкові в День міста на площі Свободи був відкритий найбільший "сухий" фонтан в Україні – діаметром 36 метрів. Він обладнаний світлодіодними лампами з величезною кількістю варіантів підсвічування.

Цей фонтан розташувався у відродженому до свята сквері навпроти Харківського національного університету імені Каразіна.

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.