У ході реконструкції в центрі Харкова прибрали пам'ятний знак Героям України

Пам'ятний гранітний знак Героям України прибрали під час реконструкції скверу на площі Свободи у Харкові, де нещодавно відкрили найбільший в Україні "сухий" фонтан.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів координатор Харківського Євромайдану Володимир Чистилін.

 

"Дійсно, в ході реконструкції скверу прибрали камінь, установлений у грудні 2014 року за ініціативи волонтерів, з написом "Героям, що загинули за свободу і незалежність України". Саме волонтери тоді зібрали гроші та придбали цей червоний граніт вагою 750 кг.

За проєктом камінь мав позначити у сквері майбутню Алею Героїв, які загинули на Сході країни. Проєкт було представлено в профільному департаменті Харківської міськради, і алею як ідею схвалили, але рішення не прийняли. Тому будівельники прибрали цей камінь у ході реконструкції скверу, бо він офіційно не є пам'яткою, хоча люди приносили сюди квіти і проводили біля нього пам'ятні заходи", - зазначив Чистилін.

За його словами, активісти Харківського Євромайдану зберігатимуть камінь, допоки влада таки прийме рішення створити Алею Героїв на новому місці – у сквері на вулиці Університетській, біля Успенського собору.


23 серпня, у Харкові в День міста на площі Свободи був відкритий найбільший "сухий" фонтан в Україні – діаметром 36 метрів. Він обладнаний світлодіодними лампами з величезною кількістю варіантів підсвічування.

Цей фонтан розташувався у відродженому до свята сквері навпроти Харківського національного університету імені Каразіна.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.