Відкриття оновленого Музею Української революції 1917–1921 років. Анонс

21 серпня в Національному музеї історії України відкриється оновлена виставкова експозиція «Музей Української революції 1917–1921 років»

21 серпня 2020 року о 16:00 в Національному музеї історії України (4-й поверх) відкриється оновлена виставкова експозиція відділу "Музей Української революції 1917–1921 років" НМІУ.

 

Відвідувачі матимуть змогу побачити унікальні матеріали із фондових колекцій НМІУ та Фундації імені Олега Ольжича: оригінали видруків трьох Універсалів Української Центральної Ради (зокрема й ІV-го, яким проголосили самостійність Української Народньої Республіки), документи та особисті речі, пов'язані з діяльністю чільних діячів доби Української революції – Михайла Грушевського, Симона Петлюри, Євгена Чикаленка, Євгена Коновальця, Миколи Капустянського, Романа Сушка. Зацікавлення громадськості неодмінно викличуть унікальні тогочасні часописи, світлини лідерів УНР, колекція фалеристики, пов'язаної із визвольною боротьбою українців за утвердження власної державності.

З огляду на епідеміологічну ситуацію, в залі проведення заходу дозволено одночасне перебування щонайбільше 17 осіб.

Теми

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.