На алеї Героїв Небесної Сотні водій на "Лексусі" зруйнував квітники

11 серпня близько 5 ранку на алеї Героїв Небесної Сотні у Києві нетверезий чоловік на автомобілі марки Lexus зніс 13 бетонних квітників

Про це повідомляє Національний меморіальний комплекс Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності 

Автомобіль Lexus рухався від готелю "Україна" і зупинився за адресою Інститутська, 13 через пробите колесо та збитий диск. Працівники охорони алеї Героїв Небесної Сотні викликали поліцію. Водія затримано. Правоохоронці склали відповідні протоколи.

 

"Згідно зі ст. 44 ЗУ "Про Національну поліцію" до водія була застосована фізична сила, також згідно зі ст. 45 ЗУ "Про Національну поліцію" – спецзасіб кайданки. За вчинені правопорушення на чоловіка склали адмінматеріали за ст. 185 (Злісна непокора працівникам поліції), ст. 173 (Дрібне хуліганство), ст. 130 (Керування у стані сп'яніння), ст. 124 (Вчинення ДТП) та ст. 122-4 (Залишення місця ДТП) КУпАП. Автомобіль евакуювали на штрафмайданчик", – йдеться у повідомленні заступника начальника департартаменту Патрульної поліції Києва Олексія Білошицького. 

Поліція опублікувала відео з моментом ДТП, яке записали камери зовнішнього спостереження.

"Поліція не має права надати нам інформацію про водія, яка є конфіденційною. Спочатку ми готуємо звернення до Управління патрульної поліції, просимо надати дані про водія. Далі вирішуватимемо питання щодо відшкодування збитків, завданих цим громадянином. Потрібно, щоб все ж водій сплатив компенсацію. Шкода, що немає виправних робіт, щоб правопорушник прибрав алею зверху донизу і відновив зелені насадження", – розповіла завідувачка відділу будівництва Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідності Наталія Бойків.

Клумби слугують своєрідними болардами, які убезпечують від незаконного паркування автомобілів на алеї. Озеленення та прибирання цієї ділянки здійснює КП УЗН Шевченківського району, а витрати на це відшкодовує Музей Майдану. За останні пів року це вже другий випадок ДТП на алеї. Минулого разу постраждав об'єкт культурної спадщини – ліхтарний стовп. Алея Героїв Небесної Сотні у статусі вулиці, а не меморіалу, дуже вразлива як для вандалів, так і в разі подібних надзвичайних ситуацій.

Алея закрита для руху автотранспорту та є частиною пам'ятки історії. 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.