Історико-культурний заповідник у Дубно нагородить авторів фото історичних памяток

Державний історико-культурний заповідник міста Дубно оголошує спеціальну номінацію від проєкту «Via Regia Ukraine» у рамках фотоконкурсу «Вікі любить пам’ятки»

У спеціальній номінації від проєкту "Via Regia Ukraine" автоматично візьмуть участь подані на конкурс світлини всіх пам'яток одинадцяти міст п'яти областей України, через які, власне, і пролягає Via Regia — Королівський шлях — в Україні, а саме: Дубно, Рівне, Острог, Львів, Броди, Городок (Львівська область), Луцьк, Володимир-Волинський, Радомишль, Житомир та Київ.

"Королівський шлях" (лат. Via Regia) — це назва найстарішого та найдовшого сухопутного зв'язку між Східною і Західною Європою, довжина якого становить 4500 км. Йому вже понад 2000 років і ним поєднано 8 європейських держав. У 2005 році шлях був відзначений як "Великий культурний шлях Ради Європи". Проєкт "Via Regia Ukraine" реалізується Державним історико-культурним заповідником міста Дубно командою у складі керівника установи Леоніда Кічатого, заввідділу туризму Миколи Мандзюка, провідного спеціаліста Андрія Герасимчука.

У планах також місячник із написання та поліпшення статей у Вікіпедії українською про найвизначніші пам'ятки серед міст Королівського шляху. Можливо, він також включатиме створення матеріалів про матеріальну культурну спадщину України іншими мовами".

Спеціальне журі визначить три переможні світлини у цій номінації, а також відзначить авторів найкращих фото з кожного міста. Також будуть відзначені найактивніші учасники. Переможців очікуватимуть дипломи та призи від проєкту "Via Regia Ukraine".

Сторінка спецномінації у Вікіпедії: http://viaregia.wlm.photo.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.