АНОНС: Конкурс студентських наукових робіт про український визвольний рух

Центр досліджень визвольного руху спільно з партнерами оголошує старт конкурсу студентських наукових робіт «Український визвольний рух 1920—1950-х років»

Мета конкурсу — сприяти студентським науковим дослідженням з тематики українського визвольного руху.

Для переможців обіцяють премії: за найкращу роботу — 5000 гривень, а також дві заохочувальні винагороди за друге і третє місце — 3000 і 2000 гривень відповідно. Також організатори підготують подарункові комплекти наукових видань з тематики.

 

На конкурс можуть подаватися заявки з таких напрямів:

· повстанський рух на Наддніпрянщині у 1920-х роках — цілком доречними будуть як студії, присвячені окремим повстанням чи отаманам, так і дослідження, що охоплюють певний регіон;

·  селянський опір колективізації;

· ідеологія та програми українського націоналізму в 1920—1950-х роках — автори можуть пропонувати теми, пов'язані як із певними аспектами ідеології (наприклад, "Геополітичні ідеї на шпальтах "Розбудови нації"" чи "Соціальні функції держави в роботах публіцистів ОУН другої половини 1940 — початку 1950-х рр."), так і з її творцями (наприклад "Діяльність М. Сціборського в Парижі", "Діяльність Я. Моралевича в США");

· чільні постаті ОУН та УПА в 1920—1950-х рр. (організатори зацікавлені у дослідженнях, присвячених особам або аспектам діяльності лідерів ОУН та УПА, які не ставали предметом розгляду дослідників раніше);

· діяльність окремих структурних одиниць ОУН і УПА в певний період (наприклад, "Діяльність ОУН на Черкащині 1941—1943 рр.");

· повсякденне життя підпільників та повстанців у 1920—1950-х рр. (цілком прийнятними будуть теми, пов'язані із заняттями повстанців у таборі чи системою забезпечення харчами тощо, особливостями проживання у криївках тощо);

· викопні архіви як джерело дослідження визвольного руху.

Водночас організатори зазначають, що тематика заявки цілком може виходити поза заявлені межі, якщо надано відповідне обґрунтування. Цікавлять оригінальні роботи, що спираються на аналіз наявної історіографії та джерельної бази.

Для участі у конкурсі потрібно до 1 жовтня 2021 року подати електронний пакет документів: 

1) заявку (заповнюється онлайн),

2) конкурсну роботу у вигляді наукової статті, 

3) власне фото у форматі jpeg, 

4) ілюстрації до статті у форматі jpeg (якщо такі є),

5) підписи до ілюстрацій (при їх наявності) у форматі Word на адресу konkurs@cdvr.org.ua 

Робота має бути виконана українською мовою. Матеріали, які надійдуть пізніше 1 жовтня 2021 року або не відповідатимуть вимогам, до розгляду не приймаються.

Учасники мають право представити на Конкурс лише одну дослідницьку роботу, за умови, що ця робота подається на участь у даному Конкурсі вперше, не подана на інші конкурси та не була раніше опублікована.

Конкурсна комісія 2021 року:

 д.і.н. Іван Патриляк, декан історичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка;

• PhD Олеся Ісаюк, наукова співробітниця Центру досліджень визвольного руху та Національного музею-меморіалу "Тюрма на Лонцького";

 к.і.н. Олег Репан, доцент кафедри історії Дніпровського національного університету ім. О. Гончара, представник Інституту суспільних досліджень;

 к.і.н. Олександр Іщук, завідувач відділу історії України у ХХ ст. Національного музею історії України;

• Андрій Когут, історикдиректор Галузевого державного архіву Служби безпеки України

 Сергій Рябенко, юрист, член Центру досліджень визвольного руху, представник України в проекті International Justice for the Communist Crimes of the Platform of European Memory and Conscience.

Конкурс наукових робіт з українського визвольного руху проводиться Центром досліджень визвольного руху з 2012 року. У разі додаткових питань можна звертатися до координатора конкурсу +38 091 600 99 54 або написати на скриньку konkurs@cdvr.org.ua

Партнери конкурсу 2021 року: історичний факультет Київського національного університету імені Тараса Шевченка, Галузевий державний архів Служби безпеки України та Національний музей-меморіал жертв окупаційних режимів "Тюрма на Лонцького".

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.