Оголошено конкурс мистецьких робіт про Хотинську битву 1621 року

Українське товариство охорони пам’яток історії та культури в партнерстві з іншими організаціями оголошує про початок Міжнародного українсько-литовського конкурсу мистецьких робіт, «Memory. History and future», присвячених 400-річчю історичної події – перемозі в Хотинській битві 1621 року

Хто може взяти участь:

Діти та молодь віком до 21 року за трьома віковими категоріями:

  • 1 категорія – автори робіт віком до 9 років включно;
  • 2 категорія – автори робіт віком від 10 до 15 років включно;
  • 3 категорія – автори робіт віком від 16 до 21 року включно.

До Конкурсу приймаються роботи, виконані особисто учасником.

Кількість робіт від одного учасника не обмежена.

 

Тема робіт:

Історичні факти, пов'язані з подіями, що передували Хотинській битві 1621 року та відбувалися безпосередньо під час битви і відразу ж після перемоги й підписання мирної угоди 8 жовтня 1621 року.

Формат:

Роботи повинні бути виконані на папері формату А3 в будь-якій техніці.

Сюжет:

  • Зображення військових, бойових, побутових, народних сцен, сцен із життя дійових осіб із зображенням груп, постатей людей різного віку в ландшафті, в ролях, одязі, побутовому оточенні, що відповідають історичному часу – кінцю ХУІ ст – 1621 року.
  • Події з життя Великого Князя Литовського Яна-Кароля Ходкевича, пов'язані як з Хотином, так і з Острогом та родиною князів Острозьких.

Як оформити конкурсну роботу:

На звороті творчої роботи вказати:

  • прізвище, ім'я та вік (дата народження автора);
  • навчальний заклад із зазначенням номера школи, назви міста/села, району, області,
  • або ж – роду занять для тих, хто вже закінчив навчання;
  • назва творчої роботи;
  • техніка чи стиль виконання, номінація;
  • електронна пошта для зворотного зв'язку про отримання роботи та передачу для оцінювання до конкурсної комісії.

Термін подачі робіт на конкурс:

Роботи надсилаються до 05 вересня 2021  (за поштовим штемпелем) за адресою:

01015, к. Київ, вул. Лаврська, 9, корпус 19,

Українське товариство охорони пам'яток історії та культури,

з обов'язковою поміткою на пакеті чи конверті під адресою "Конкурс "Memory. History and future".

Підсумки конкурсу будуть оголошені 20 вересня 2021 року.

Списки учасників Конкурсу розміщуються на офіційних сайтах співорганізаторів конкурсу 22 – 24 вересня 2021 р.

Журі визначає:

  • три призові місця у кожній з вікових категорій,
  • кращі творчі роботи, які увійдуть до ексклюзивної подарункової книги, підготовленої видавництвом "Майстер Книг" (м. Чернівці).

Критерії оцінювання:

  • відповідність роботи тематиці Конкурсу;
  • відповідність роботи умовам Конкурсу;
  • ступінь самостійності автора під час виконання роботи.

Переможці Конкурсу нагороджуються Подяками та подарунками Посольства Литовської Республіки в Україні.

Школи та навчальні заклади, учні яких візьмуть участь у Конкурсі, а також вчителі, чиї учні отримали перемогу, будуть нагороджені Подяками Надзвичайного і Повноважного Посла Литовської Республіки в Україні та Українського Товариства охорони пам'яток історії та культури.

Детальніше про конкурс: http://pamjatky.org.ua/mizhnarodnij-ukra%d1%97nsko-litovskij-konkurs-tvorchix-robit-memory-history-and-future

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.