Спецпроект

Нідерландець хоче судитися з німецькою залізницею через те, що в роки війни перевозила людей до концтаборів

Нідерландець Сало Мюллер, який пережив Голокост і втратив обох батьків, збирається позиватися проти залізниці Німеччини, відповідальної за перевезення в’язнів до концтаборів у роки війни. Раніше 84-річний чоловік відсудив €50 млн у залізниці Нідерландів за співучасть у злочинах нацизму.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Сало Мюллер
Сало Мюллер

Батьків Мюллера в роки війни забрали до концтабору Аушвіц, де вони врешті загинули. Чоловік вимагає від залізниці Німеччини компенсації для близько 500 нідерландців, які пережили Голокост, і для 5,5 тис. родичів тих, хто загинув.

Дійсно, залізниця, яка за нацистів носила назву Deutsche Reichsbahn, відповідальна за перевезення близько 107 тис. нідерландців до таборів смерті. Всього вона здійснила більш ніж 100 рейсів з в'язнями. Часто від жертв вимагали сплачувати за проїзд до місця, де їх вб'ють — залізниця заробила на цьому €16 млн (на сучасні гроші).

На переконання Мюллера, сучасне залізничне підприємство Deutsche Bahn, засноване в 1994 році після об'єднання Східної та Західної Німеччини, несе моральну та юридичну відповідальність за співучасть у знищенні євреїв, ромів, сінті та інших людей. Дійсно, Голокост не мав би таких масштабів без зусиль німецької залізниці.

"Я звинувачую залізничну компанію за свідоме перевезення євреїв до концтаборів і за вбивство цих євреїв жахливим способом. Я не можу здатися, бо це болить мені щодня… І я хочу, щоб цей біль нарешті відступив", — заявив чоловік.

Торік Мюллер відсудив у нідерландської залізниці €50 на користь людей, які пережили Голокост, та родичів загиблих. Компанія Nederlandse Spoorwegen визнала свою причетність до злочинів нацизму, але погодилась виплатити компенсації лише після того, як Мюллер і правозахисники пригрозили судом.


Довідка. Батьків Мюллера забрали SS і доправили до концтабору. У своїй книзі 2017 року він розповідає, що мати перед арештом завела його до дитячого садочка зі словами: "Побачимося ввечері, і будь хорошим хлопчиком", проте це була їхня остання зустріч.

З 1959 по 1972 рік Мюллер працював фізіотерапевтом професійного нідерландського футбольного клубу "Аякс". Чоловік, який пережив Голокост, також видав низку книжок на тему футболу та війни.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.