Спецпроект

Нідерландець хоче судитися з німецькою залізницею через те, що в роки війни перевозила людей до концтаборів

Нідерландець Сало Мюллер, який пережив Голокост і втратив обох батьків, збирається позиватися проти залізниці Німеччини, відповідальної за перевезення в’язнів до концтаборів у роки війни. Раніше 84-річний чоловік відсудив €50 млн у залізниці Нідерландів за співучасть у злочинах нацизму.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на The Guardian.

Сало Мюллер
Сало Мюллер

Батьків Мюллера в роки війни забрали до концтабору Аушвіц, де вони врешті загинули. Чоловік вимагає від залізниці Німеччини компенсації для близько 500 нідерландців, які пережили Голокост, і для 5,5 тис. родичів тих, хто загинув.

Дійсно, залізниця, яка за нацистів носила назву Deutsche Reichsbahn, відповідальна за перевезення близько 107 тис. нідерландців до таборів смерті. Всього вона здійснила більш ніж 100 рейсів з в'язнями. Часто від жертв вимагали сплачувати за проїзд до місця, де їх вб'ють — залізниця заробила на цьому €16 млн (на сучасні гроші).

На переконання Мюллера, сучасне залізничне підприємство Deutsche Bahn, засноване в 1994 році після об'єднання Східної та Західної Німеччини, несе моральну та юридичну відповідальність за співучасть у знищенні євреїв, ромів, сінті та інших людей. Дійсно, Голокост не мав би таких масштабів без зусиль німецької залізниці.

"Я звинувачую залізничну компанію за свідоме перевезення євреїв до концтаборів і за вбивство цих євреїв жахливим способом. Я не можу здатися, бо це болить мені щодня… І я хочу, щоб цей біль нарешті відступив", — заявив чоловік.

Торік Мюллер відсудив у нідерландської залізниці €50 на користь людей, які пережили Голокост, та родичів загиблих. Компанія Nederlandse Spoorwegen визнала свою причетність до злочинів нацизму, але погодилась виплатити компенсації лише після того, як Мюллер і правозахисники пригрозили судом.


Довідка. Батьків Мюллера забрали SS і доправили до концтабору. У своїй книзі 2017 року він розповідає, що мати перед арештом завела його до дитячого садочка зі словами: "Побачимося ввечері, і будь хорошим хлопчиком", проте це була їхня остання зустріч.

З 1959 по 1972 рік Мюллер працював фізіотерапевтом професійного нідерландського футбольного клубу "Аякс". Чоловік, який пережив Голокост, також видав низку книжок на тему футболу та війни.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.