У США готель зняв прапор Норвегії через схожість із конфедеративним. ФОТО

У штаті Мічиган власники готелю типу «ліжко та сніданок» прибрали норвезький прапор з будівлі після того, як їх звинуватили в пропаганді расизму.

Про це повідомляє Associated Press.

 
Керстен і Грег Оффенекер

Керстен і Грег Оффенекер повісили прапор Норвегії навпроти американського, коли переїхали у цей будинок у 2018 році. Вони це зробили на знак поваги до діда Керстена, який народився в Норвегії.

Прапор Норвегії
Прапор Норвегії

Але нещодавно на тлі антирасистських протестів подружжя зіштовхнулось з тим, що люди сприймають цей прапор за прапор Конфедерації — відтак вони зняли як прапор США, так і прапор Норвегії.

Власники готелю зазначили, що ніколи б не подумали, що хтось переплутає норвезький прапор з іншим.

Прапор Конфедерації
Прапор Конфедерації

"Я не бачу тут прапор Конфедерації, тому що виріс із норвезьким прапором. Для мене це — два різні прапори", — зазначив Керстен. Попри те, що люди закликали повернути норвезький прапор, подружжя каже, що не робитимуть цього, поки не переконаються, що він нікому не нагадує прапор Конфедерації.


Конфедеративні Штати Америки — це самопроголошена незалежна держава на півдні Сполучених Штатів Америки. Вона виникла у лютому 1861 року внаслідок відокремлення південних штатів, які намагалися зберегти рабовласницьку систему. Це призвело до Громадянської війни між Північчю й Півднем.

Зазнавши поразки у війні, Конфедеративні Штати припинили своє існування. Штати, що були у їхньому складі, захопили збройні сили США.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.