Українку в'язня концтаборів Анастасію Гулей нагородили Орденом за заслуги ФРН

Нещодавно відбулося нагородження громадянки України Анастасії Гулей Орденом за заслуги Федеративної Республіки Німеччина (орденом "Хрест за заслуги на стрічці") за активність у справі вшанування пам'яті жертв націонал-соціалістської диктатури.

Про це повідомляє Посольство Федеративної Республіки Німеччина у Києві

 

Переживши гестапівські тюрми та концтабори Аушвіц і Берґен-Бельзен (1943 – 1945 рр.), Анастасія Гулей присвятила своє життя примиренню. Як очевидиця тих подій, вона вже понад 20 років розповідає про пережите нею наступним поколінням – особливо в Німеччині.

Її виступи в біографічних дискусіях, здійснення нею патронату над проектами на підтримку культури пам'яті та її співпраця з меморіальними комплексами мають на меті заохотити молоде покоління зайняти наступальну позицію проти расизму, антисемітизму та порушень прав людини.

На церемонії нагородження від імені Федерального президента Франка-Вальтера Штайнмаєра Посол Анка Фельдгузен заявила:

"Для нас, німців, завдання полягає у тому, що ми повинні зберігати історію та пам'ять про людиноненависницьку диктатуру націонал-соціалізму і постійно сприяти її усвідомленню.

Тому Ваш голос проти забуття є і залишається незмірно вагомим. Ваш подарунок – можливість зазирнути у найтемніші сторінки Вашого життя – дає змогу юним і молодим людям виносити власні уроки з історії".


Відзначення активності Анастасії Гулей:

Як президент української "Спілки колишніх політичних в'язнів фашистських концтаборів", вона виступала за проведення між Німеччиною та Україною зустрічей, діалогу і проектів між поколіннями.

З 2010 року вона є партнером з педагогіки пам'яті федеральної землі Саксонія-Ангальт і вже в більш ніж 50 "біографічних дискусіях" поділилася з молоддю, освітянами, політиками та активістами громадянського суспільства своїм безцінним поглядом на час націонал-соціалізму на основі власної життєвої історії.

За її сприяння з 2010 року в Саксонії-Ангальт та Україні щорічно проводяться Німецько-українські зустрічі молоді Meet UP Ukraine.

З 2013 року вона є партнером по співпраці в земельній мережі Саксонії-Ангальт "Школа без расизму – смілива школа".

У 2018 році, як ініціатор і співвидавниця книги "Діти війни – німецько-українські спогади", вона запросила 29 українських очевидців поділитися своїми спогадами про час війни і таким чином збагатила роботу з педагогіки пам'яті в Німеччині та Україні.


ДОВІДКА. Орден за заслуги є найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується вітчизняним та іноземним громадянам за політичні, соціально-економічні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина. Нагороджуючи Орденом за заслуги, Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр хоче звернути увагу громадськості на видатні досягнення, які мають, на його думку, особливе значення для загалу.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.