У Сваляві пошкодили меморіал на місці радянського концтабору для угорців

На Закарпатті поліція перевіряє факт пошкодження меморіального плакату на Свалявщині на місці радянського концентраційного табору для угорців.

Про це йдеться на офіційному сайті ГУ НП у Закарпатській області.

 

"Сьогодні, 20 липня, на лінію 102 надійшло повідомлення від наглядача меморіального комплексу в місті Свалява. Заявник повідомив, що виявив пошкодженим інформаційне панно", - йдеться в повідомленні.

Зазначається, що дану подію зареєстровано та розпочато перевірку.

Наразі правоохоронці вживають всіх необхідних заходів для встановлення обставин, за яких було пошкоджено меморіальний плакат. У разі підтвердження факту вандалізму поліцейські докладуть максимум зусиль для затримання правопорушників.


ДОВІДКА. Парк пам'яті на Свалявщині створено на місці радянського концентраційного табору для угорців, який тут розгорнули у 1944 році. У парку встановлена Стіна пам'яті, на меморіальних плитах яких записані імена 12 тисяч загиблих, – жертв сталінського режиму. Перший камінь фундаменту було закладено 24-го листопада 1990-го року. Меморіальний парк було відкрито 1994-го року.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.