На Полтавщині виявили пам’ятник комуністичному діячеві, причетному до збиття пасажирського “Боїнга”

Про порушення декомунізаційного законодавства повідомив ветеран російсько-української війни з Хорола Олександр Стеценко.

Про це розповів "Новинам Полтавщини" сіпвробітник Північно-східного міжрегіонального відділу УІНП Олег Пустовгар. З цього приводу він звернувся на гарячу урядову лінію Кабміну.

 
колаж: "новинарня"

"Нагадав чиновникам, що відповідно Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки", до символіки комуністичного тоталітарного режиму віднесено зображення, пам'ятники, пам'ятні знаки, написи, присвячені подіям, пов'язаним з діяльністю комуністичної партії.

За своєю злочинною сутністю комуністичний режим і нацистський режим були однаковими, а методи здійснення ними державної репресивної політики – тотожними", – зазначив регіональний представник УІНП.

 

 

Третяк Іван Мусійович (1923–2007) – особа, яка обіймала керівні посади в комуністичній партії та вищих органах державної влади СРСР (у 1976–1984 роках – командуючий військами Далекосхідного військового округу; 1986–1987 роках – заступник міністра оборони СРСР – головний інспектор МО СРСР; у 1987–1991-му – заступник міністра оборони СРСР – головнокомандуючий Військами протиповітряної оборони.

У 1983-му віддав наказ збити пасажирський "Боїнг 747" південнокорейської авіакомпанії Korean Air Lines, що відхилився від курсу. Внаслідок інциденту загинули 23 члени екіпажу і 246 пасажирів, серед яких багато дітей.

Олег Пустовгар зажадав від виконкому Хорольської міської ради виконати вимоги чинного законодавства у частині проведення демонтажу пам'ятника І.Третяку. А ще рекомендував Хорольській міській раді забезпечити передачу пам'ятника до комунального закладу Сумської обласної ради "Державний історико-культурний заповідник у м. Путивлі".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.