На Полтавщині виявили незаконні пам’ятники діячам комуністичного режиму. ФОТО

У райцентрі Лохвиця досі не демонтували пам’ятник комсомольцям 20-х роках, у с. Лука Лохвицького району досі стоїть пам’ятник Кірову, а у селі Лобачі Решетилівського району — Георгію Димитрову.

Про це повідомили "Новинам Полтавщини" голова громадської організації "Світанок", координатор проєкту "Декомунізація. Україна" Вадим Поздняков та регіональний представник УІНП в Полтавській області Олег Пустовгар.

Памятник Георгію Димитрову у селі Лобачі Решетилівського району
Пам'ятник Георгію Димитрову у селі Лобачі Решетилівського району

ГО "Світанок" вже надіслала листа на гарячу урядову лінію Кабміну з вимогою забезпечити безумовне дотримання Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

Декомунізатори закликали органи місцевого самоврядування Полтавщини невідкладно забезпечити виконання Закону.

Пам'ятник Кірову у селі Лука на Лохвиччині
Пам'ятник Кірову у селі Лука на Лохвиччині

"Пам'ятник комсомольцям у Лохвиці — це знущання над пам'яттю мільйонів людей, що постраждали від комунізму. Комсомольці пліч-о-пліч з комуністами здійснювали злочини проти людяності — масовий терор, депортації і Голодомор-геноцид.

Комсомол слугував взірцем для Гітлерюгенду, і виконував аналогічні функції. Пограбування і знищення церков, просування войовничого атеїзму, русифікація — список "подвигів" ленінського комсомолу можна продовжувати довго", — наголосив Олег Пустовгар.

Пам'ятник комсомольцю у райцентрі Лохвиця
Пам'ятник комсомольцю у райцентрі Лохвиця

Також у Північно-східному відділі УІНП надали історичні довідки про зазначених вище комуністичних діячів.

Зокрема, поінформували: "Кіров (Костриков) Сергій Миронович (1886–1934) — активний організатор жорстоких політичних репресій. Член Кавказького бюро ЦК РКП(б), один зі ідеологів окупації більшовицькою Росією окупації Кавказу, у 1921 р. стає першим секретарем ЦК компартії Азербайджану.

У 1919 р. в Астрахані очолив придушення антибільшовицького заколоту, розпорядився розстріляти робітничі виступи, що були спрямовані проти радянської влади. Переслідував духовенство і релігію: причетний до розстрілу хресної ходи.

24 травня 1919 р; за наказом більшовика Кірова в Ленінграді знищено низку православних храмів. Був одним з ініціаторів погрому вчених Російської Академії наук. При проведенні паспортизації в СРСР з Ленінграда насильно були виселені тисячі колишніх дворян. У віданні Кірова перебувало будівництво Соловецького табору особливого призначення ОГПУ".

 

"Георгій Димитров — соратник Йосипа Сталіна, діяч болгарського та міжнародного комуністичного руху, завідував зовнішньою політикою Центрального комітету партії російських більшовиків, голова Ради міністрів Болгарії (1946), з 1947 й до смерті — генеральний секретар ЦК БКП.

У добу Димитрова Болгарія почала сильно залежати від СРСР і навіть називалась іноді "Сімнадцятою республікою Радянського Союзу". Його називали "болгарським Леніним".

Після смерті Димитрову звели мавзолей у Софії на кшталт ленінського. Місто Димитров на Донбасі з ініціативи УІНП ВР перейменувала на Мирноград", — розповіли в Інституті нацпам'яті.

"До українських козацьких сіл Лука і Лобачі славної Полтавщини Кіров і Димитров не мають жодного стосунку. Рано чи пізно цю патологію буде вилікувано", — підсумував Олег Пустовгар.

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.