На Львівщині перепоховали червоноармійців

Вояки Червоної армії загинули та були поспіхом поховані у червні 1941 року

ГО "Товариство пошуку жертв війни "пам'ять" (Голова Управи Товариства Любомир Горбач) повідомило, що 22 червня 2020 року, в День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, , на сільському цвинтарі села Дмитровичі Мостиського району, відбулось перепоховання останків 20 вояків радянської Червоної армії, які загинули у Другій Світовій війні на Львівщині.

Відомі імена і прізвища трьох з двадцяти загиблих:

Крижанівський Прокіп Антонович – Україна,

Ложкін Артем Васильович - РФ, Кіровська область, Бельський район, Клюкінська сільська рада, село Бізіми

Данілов - РФ, Західно-Сибірський край, Омська область, Ісетський район, Онуфрієвська сільська рада, село Онуфрієво.

Організаторами перепоховання були ГО "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять", Судовишнянська ОТГ та громада с. Дмитровичі.

 

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.