На Львівщині перепоховали червоноармійців

Вояки Червоної армії загинули та були поспіхом поховані у червні 1941 року

ГО "Товариство пошуку жертв війни "пам'ять" (Голова Управи Товариства Любомир Горбач) повідомило, що 22 червня 2020 року, в День Скорботи і вшанування пам'яті жертв війни в Україні, , на сільському цвинтарі села Дмитровичі Мостиського району, відбулось перепоховання останків 20 вояків радянської Червоної армії, які загинули у Другій Світовій війні на Львівщині.

Відомі імена і прізвища трьох з двадцяти загиблих:

Крижанівський Прокіп Антонович – Україна,

Ложкін Артем Васильович - РФ, Кіровська область, Бельський район, Клюкінська сільська рада, село Бізіми

Данілов - РФ, Західно-Сибірський край, Омська область, Ісетський район, Онуфрієвська сільська рада, село Онуфрієво.

Організаторами перепоховання були ГО "Товариство пошуку жертв війни "Пам'ять", Судовишнянська ОТГ та громада с. Дмитровичі.

 

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.