Окружний адмінсуд Харкова скасував перейменування проспекту Григоренка на Жукова

Харківський окружний адмінсуд задовольнив позов партії "Свобода", яка оскаржувала повторне перейменування просп. Григоренка на просп. Жукова. Рішення ще не набрало законної сили — міськрада подаватиме апеляцію.

Про це із зали суду повідомив кореспондент Суспільного.

 

"Позов задовольнити, визнати протиправним та нечинним рішення Харківської міської ради від 26.02.2020 року №2075/20. Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили... після закінчення строку подання скарги всіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду", — оголосив суддя Андрій Сліденко.

Під час засідання представник позивача Андрій Коломійцев зазначив, що рішення міськради повернути проспекту ім'я Жукова порушує Закон України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки" та Закон України "Про присвоєння юридичним особам та об'єктам права власності імен (псевдонімів) фізичних осіб, ювілейних та святкових дат, назв і дат історичних подій".

"Харківська міська рада вже вдруге прийняла рішення про перейменування проспекту Петра Григоренка в маршала Жукова... Ми вважаємо, що під час другого перейменування були процесуальні порушення, але ми не будемо на цьому наполягати... На нашу думку, це рішення порушує обидва закони", — сказав Коломійцев.

 

Відповідач — представник Юридичного департаменту міськради Костянтин Прокоп'єв — посилався на висновок військового дослідження експерта науково-дослідчої комісії.

"За ним: маршал Радянського Союзу Жуков Григорій Костянтинович брав участь у вигнанні нацистських окупантів з України в період з 1942-1944 років у ході Великої вітчизняної війни, що була одним з етапів Другої світової війни 1939-1945 років...

З території саме України.... вчинив героїчний вчинок задля вітчизни. Тому він формально не підпадає під дію Закону 317 про так звану декомунізацію... Вважаю рішення законно обґрунтованим, а позов безпідставним", — заявив Прокоп'єв.

Міськрада подаватиме апеляцію, сказав Прокоп'єв.

Суд пікетували представники громадських організацій та політичних партій "Демократична сокира", "Свобода" і "Сокіл" з плакатами "Харків — без Жукова!".

 

Участь в акції взяли не менше 20 учасників.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.