Українці, литовці та грузини Німеччини закликали уряд ФРН не брати участь у параді в Москві

Об’єднання Українських Організацій у Німеччині, Центральна рада литовської громади у Німеччині та Громадська організація грузинів у Німеччині спільно звернулися до Канцлера Німеччини, Федерального Президента Німеччини та парламентських фракцій Бундестаґу із закликом не брати участь у святкових заходах з нагоди Дня перемоги у Москві.

Про це повідомляє Український погляд.

 

"Ми нагадуємо, що незасуджені злочини Радянського Союзу та Росії в минулому столітті та відсутність до сьогодні опрацьованої власної історії разом з нерішучою позицією Заходу спонукають кремлівське політичне керівництво до дестабілізації демократій та реалізації плану повернення "втрачених" територій: Придністров'я (Молдова), Південної Осетії (Цхінвальська область) та Абхазії (Грузія), а також Донбасу та Кримського півострова (Україна).

Тому, ми закликаємо Вас не підтримувати окупаційну політику Москви, беручи участь у святкуванні перемоги у Москві та не вшановувати агресора своєю присутністю", - йдеться у зверненні.

Як наголошується, участь представників німецького уряду у святкуванні перемоги в Москві буде стимулом для Росії продовжувати свою агресивну політику окупації та розширення в Європі та в усьому світі.


Об'єднання Українських Організацій у Німеччині (ОУОН) з реєстрацією в Берліні є крайовим центральним представництвом українців у Німеччині. Дахова організація була заснована у 2012 році та є правонаступницею Центрального представництва української еміграції у Німеччині.

Вона координує діяльність своїх членів, представляє та захищає інтереси українців Німеччини та є членом Світового Конґресу Українців (СКУ) з 2013 року.

Центральна рада литовської громади у Німеччині – найвищий орган прийняття рішень Литовської громади у Німеччині, обраний на прямих виборах усіма членами Ради. Литовська громада у Німеччині виникла в 1950 році з Литовської асоціації вигнаних, яка була заснована після Другої світової війни (1946).

Вона є членом литовської світової спільноти. Членами литовської громади можуть бути всі литовці, які проживають у Німеччині, люди з Литви та члени їх сімей, з осередком у палаці Rennhof у місті Лампертхайм-Гюттенфельд.

Громадська організація грузинів у Німеччині була заснована в 1945 році. З першою назвою "Грузинська спілка земляків у ФРН" вона була єдиною грузинською організацією в Німеччині протягом багатьох років.

Метою організації є сприяння благодійним цілям, а також просування культури, мистецтва, науки та досліджень. Організація прагне співпрацювати з німецькими та закордонними організаціями та опікується грузинами, які проживають у Німеччині, з точки зору солідарності, міжнародного взаєморозуміння та інтеграції.


Нагадуємо, президент РФ Володимир Путін доручив міністрові оборони Сергію Шойгу почати підготовку до параду Перемоги, який відбудеться 24 червня.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.