Українці, литовці та грузини Німеччини закликали уряд ФРН не брати участь у параді в Москві

Об’єднання Українських Організацій у Німеччині, Центральна рада литовської громади у Німеччині та Громадська організація грузинів у Німеччині спільно звернулися до Канцлера Німеччини, Федерального Президента Німеччини та парламентських фракцій Бундестаґу із закликом не брати участь у святкових заходах з нагоди Дня перемоги у Москві.

Про це повідомляє Український погляд.

 

"Ми нагадуємо, що незасуджені злочини Радянського Союзу та Росії в минулому столітті та відсутність до сьогодні опрацьованої власної історії разом з нерішучою позицією Заходу спонукають кремлівське політичне керівництво до дестабілізації демократій та реалізації плану повернення "втрачених" територій: Придністров'я (Молдова), Південної Осетії (Цхінвальська область) та Абхазії (Грузія), а також Донбасу та Кримського півострова (Україна).

Тому, ми закликаємо Вас не підтримувати окупаційну політику Москви, беручи участь у святкуванні перемоги у Москві та не вшановувати агресора своєю присутністю", - йдеться у зверненні.

Як наголошується, участь представників німецького уряду у святкуванні перемоги в Москві буде стимулом для Росії продовжувати свою агресивну політику окупації та розширення в Європі та в усьому світі.


Об'єднання Українських Організацій у Німеччині (ОУОН) з реєстрацією в Берліні є крайовим центральним представництвом українців у Німеччині. Дахова організація була заснована у 2012 році та є правонаступницею Центрального представництва української еміграції у Німеччині.

Вона координує діяльність своїх членів, представляє та захищає інтереси українців Німеччини та є членом Світового Конґресу Українців (СКУ) з 2013 року.

Центральна рада литовської громади у Німеччині – найвищий орган прийняття рішень Литовської громади у Німеччині, обраний на прямих виборах усіма членами Ради. Литовська громада у Німеччині виникла в 1950 році з Литовської асоціації вигнаних, яка була заснована після Другої світової війни (1946).

Вона є членом литовської світової спільноти. Членами литовської громади можуть бути всі литовці, які проживають у Німеччині, люди з Литви та члени їх сімей, з осередком у палаці Rennhof у місті Лампертхайм-Гюттенфельд.

Громадська організація грузинів у Німеччині була заснована в 1945 році. З першою назвою "Грузинська спілка земляків у ФРН" вона була єдиною грузинською організацією в Німеччині протягом багатьох років.

Метою організації є сприяння благодійним цілям, а також просування культури, мистецтва, науки та досліджень. Організація прагне співпрацювати з німецькими та закордонними організаціями та опікується грузинами, які проживають у Німеччині, з точки зору солідарності, міжнародного взаєморозуміння та інтеграції.


Нагадуємо, президент РФ Володимир Путін доручив міністрові оборони Сергію Шойгу почати підготовку до параду Перемоги, який відбудеться 24 червня.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.