Вандалу, який обмалював пам’ятник жертвам Голокосту, дали три роки умовно

У Кривому Розі чоловіка, який вчинив наругу над пам’ятником жертвам Голокосту, засудили до трьох років обмеження волі з випробувальним терміном в один рік.

Рішення ухвалив Центрально-міський районний суд, повідомляє "Радіо Свобода".

 

У рішенні суду зазначається, що чоловік, обмалювавши меморіальний знак, "вчинив низку умисних дій, спрямованих на грубе знущання та демонстрацію власної зневаги до місця розташування пам'ятника".

На суді він визнав свою провину. Сам він уродженець Кривого Рогу, одружений, працює на заводі.


Як повідомлялося, у січні 2020 року в Кривому Розі був пошкоджений пам'ятник жертвам Голокосту. Поліція відкрила провадження за частиною 1 статті 194 Кримінального кодексу України "пошкодження майна", а потім перекваліфікувала її на частину 2 статті 297 ("наруга над могилою").

У поліції заявили, що затримали чоловіка і що він скоїв злочин з хуліганських мотивів: крім пам'ятника жертвам Голокосту розмалював фарбою з балончика ще кілька об'єктів у місті.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.