"Святотатство": в РФ обурені наміром перенести радянський пам’ятник в Болгарії

Бажання глав району у столиці Болгарії демонтувати радянський пам’ятник спричинило суперечку з Росією.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на Svobodna Evropa.

 

6 травня глава Лозенецкого району болгарської столиці Софії Костянтин Павлов закликав прибрати з громадського парку пам'ятник "радянським визволителям Болгарії". Він запропонував перенести пам'ятник до Музею соціалістичного мистецтва, який був створений у 2011 році.

Однак ця пропозиція викликала різку реакцію посольства Російської Федерації. Посол РФ в Болгарії Анатолій Макаров звернувся до Павлова, заявивши про "глибоке обурення".

Макаров заявив, що там можуть бути останки радянських солдатів.

За словами посла, розкопки могили є святотатством і "можуть бути витлумачені як спроба реабілітації нацизму".

Павлов, своєю чергою, заявив у листі Макарову, що згоден з його заявою лише щодо одного питання – що адміністрація району має право сформулювати власну думку про розвиток Лозенецького району.

Павлов заявив, що пам'ятник можна перенести в музей, а якщо під монументом знайдуть останки, їх слід "поховають відповідно до гуманітарного законодавства" на місцевому кладовищі.

Також Павлов переслав лист російського посла міністру закордонних справ Болгарії і чекає на її реакцію.


Нагадуємо, що раніше демонтаж пам'ятника радянському маршалу в Празі викликав гостру реакцію в Росії та напад на чеське посольство у Москві.

Мера Праги і двох глав районів чеської столиці, серед них і Ондржея Колара, взяли під охорону через загрозу замаху на них. Чеські ЗМІ у зв'язку з ситуацією навколо можливого отруєння чеських політиків.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.