На Полтавщині демонтували пам’ятник комуністичному діячеві Свердлову

У селі Баранівка Шишацького району у квітні демонтували пам’ятник Якову Свердлову.

Про це повідомяє інтернет-видання Полтавщина із посиланням на координатора проєкту "Декомунізація. Україна" Вадима Позднякова. Заходів місцева сільрада вжила після його звернення на Гарячу урядову лінію.

 

Як зазначив регіональний представник Українського інституту національної пам'яті (УІНП) в Полтавській області Олег Пустовгар, це слід було зробити ще 4 роки тому, після набрання чинності Закону України "Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки".

 

"Нагадаю, що наявність у публічному просторі комуністичної символіки є пропагандою комуністичного режиму і відповідно кримінальним діянням.

Також, нагадаю, що згідно з офіційних роз'яснень Українського інституту національної пам'яті як центрального органу виконавчої влади "Свердлов Яків Михайлович (1885–1919) — особа, яка причетна до здійснення Жовтневого перевороту 1917 р., діяльності комуністичної партії та радянських органів влади. Голова Всеросійського ЦВК Рад робітничих і солдатських депутатів", — наголосив Пустовгар.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.