Слідчий комітет РФ підозрює українців у публікації фото нацистів під час акції «Безсмертний полк»

Слідчий комітет Росії підозрює громадян України в причетності до публікацій фотографій лідерів нацистської Німеччини під час онлайн-акції «Безсмертний полк».

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на пресслужбу Слідчого комітету Росії.

 

Фігурантами справи стали четверо громадян Росії. Кримінальні справи порушено проти Данила Симонова з Пермі, Андрія Шабанова з Самари, Дениса Воронцова з Волгограда, а також Вʼячеслава Круглова з Ульянівська.

Згідно з повідомленням, Круглов у 2017 році був засуджений за "злочин екстремістського характеру", а в 2018 — за крадіжку. У підозрюваних провели обшуки, їх допитують слідчі.

"Під час попереднього слідства встановлено інші епізоди аналогічних злочинів. Серед причетних до реабілітації нацизму є особи, які розміщували фотографії нацистських злочинців з території іноземних держав, зокрема України та Естонії", — йдеться в повідомленні.


Про що йдеться?

Акція "Безсмертний полк" у 2020 році в Росії проводилася онлайн через пандемію коронавірусу. Будь-хто охочий міг завантажити на сайті фото родичів-ветеранів, після чого вони зʼявлялись в інтернеті, по телебаченню і на медіа-екранах у форматі віртуальної ходи.

Як стверджує Слідчий комітет, у рамках акції були завантажені фотографії кількох лідерів нацистської Німеччини. Зокрема, зображення рейхсфюрера СС Генріха Гіммлера супроводили коментарем про те, що на фотографії зображений нібито полковник Алексєєв В. М.

Крім того, на сайті "Банк памʼяті" розмістили анкету з фотографією Адольфа Гітлера та коментарем, що на ній зображено учасника "Великої Вітчизняної війни" "Гітле Адоль Алоїсо".

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.