В Росії не впізнали Гітлера без вусів і сприйняли за героя війни

Відповідальні за конфуз перепросили і зізнались, що просто не впізнали фюрера.

В рамках проєкту "Імена героїв" Челябінський ТРЦ показав відредагований чорно-білий знімок фюрера Третього Райху Адольфа Гітлера, але підписав його як героя війни Володимира Володимировича Суміна, повідомляє ТСН із посиланням на "Ехо Москвы".

 

Видання зазначає, що начальник відділу маркетингу челябінського торгово-розважального центру "Космос" Ільдар Ярулін пояснив, що раніше фотографію їм надіслали електронною поштою, невідомий користувач представив його як свого діда і додав: "У 1942 році вирушив на фронт, воював під Курськом і під Москвою. У 1945 помер у Вісло-Одерської операції".

 

Чоловік додав, що їхні SMM-фахівці прогледіли фюрера, і фотографія була викладена в спільноті, що заборонена в Україні - "ВКонтакте", з підписом: "Нехай місто знає своїх героїв!". Через неуважність СММника позбавили премії.

Організатори проєкту "Імена героїв" перепросили у інших передплатників спільноти.

"Зізнаємося: ми просто не вірили, що з цієї священної теми у кого підніметься рука пожартувати, і що хтось надішле нам історію не про свого предка. Саме з цієї причини ми недогледіли чи не перевірили – повірили людям", - написали вони в соціальній мережі.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.