У Вінниці встановили порушника, який розфарбував монумент невідомих солдатів

Вінницькі поліцейські встановили особу чоловіка, який розфарбував пам’ятник у центрі міста: чорною фарбою він виділив чоботи та зброю трьох невідомих солдат. У поліції зазначають, що будуть проводити психіатричну експертизу.

Про це повідомляє видання "Місто".

 

-Встановили особу – це вінничанин 1985 року народження. Він пояснив, що вирішив "облагородити" цей пам'ятник, – розповіла заступниця начальника Відділу комунікації ГУНП Вінницької області Ірина Добровольська. – Офіційно чоловік на обліку не стоїть, однак є підозра, що у нього проблеми з психікою. Тому будуть проводити експертизу.

За цим фактом слідство розпочало кримінальне провадження за ч.2 ст. 297 КК України (оскверненням або руйнування братської могили чи могили Невідомого солдата, пам'ятника, спорудженого в пам'ять тих, хто боровся проти нацизму в роки Другої світової війни).

За таке правопорушення передбачено покарання до 5 років позбавлення волі.

У поліції також додали, що плиту, яка впала неподалік від пам'ятника, ніхто не намагався пошкодити.

-Вона відвалилася. Люди її поставили поруч, щоб ніхто не розвалив і не розтоптав. Її треба прикріпити назад, – підкреслила Ірина Добровольська.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.