Укрпошта випускає поштову марку до 75-ї річниці перемоги над нацизмом. ФОТО

8 травня Укрпошта вводить в обіг поштову марку «Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945» у рамках відзначення 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Про йе йдеться у повідомленні Укрпошти.

 

Традиційно, знакові для України події Укрпошта відзначає випуском тематичних художніх поштових марок. Цього року до Дня пам'яті та примирення компанія вирішила вшанувати пам`ять та подвиги ветеранів випуском поштової марки та конверту "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945", а листівки запропонувала підписати українцям у рамках Всеукраїнської благодійної акції "Подякуй ветерану на відстані".

З 30 квітня і до 9 травня на сайті компанії можна написати побажання та слова подяки ветеранам, а Укрпошта безкоштовно роздрукує та доставить листівку у руки одному з 12 тис. ветеранів. Також на сайті можна оплатити набір продуктів та передплатити періодику для ветеранів.

Поштова марка "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" випущена тиражем у 130 000 примірників. Номінальна вартість марки – 9 грн, конверту "Перший день" – 4,00 грн.

Дизайн поштового випуску, який розробляв відомий український художник-графік Володимир Таран, містить "мак" - символ пам'яті полеглих (автор – Сергій Мішакін) та важливі для українців історичні дати:

Читайте також: Маки пам'яті. Як народжувалася традиція

-         1 вересня 1939 року з бомбардування німецькою військовою авіацією Львова та інших міст розпочалась війна для України. За роки війни у складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

-         8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Проте для наших земляків воєнні дії продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора "Міссурі" було підписано Акт капітуляції Японії який підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко.

 

8-го травня, у День пам'яті та примирення, на київському головпоштамті (вул. Хрещатик, 22) відбудеться спецпогашення марки "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" спеціальним поштовим штемпелем "Перший день".

Передвістя Голодомору. Рік 1929-й

В архівних фондах розвідки знайдено документ ГПУ УСРР, датований 1929 роком, під назвою «Про чергові завдання в роботі з активною українською контрреволюцією» і з поміткою зверху – «Зберігати нарівні з шифром». У ньому ще за три роки до початку масштабного голоду в Україні простежується, як сталінські спецслужби фіксували «невидимий сплеск антирадянської активності на селі», відродження повстанських комітетів, проникнення із-за кордону розвідників УНР в усі регіони для підбурювання селян до спротиву.

Нестор-літописець Голодомору

"Дуплинат Герасим зарезал своего собаку и съел". "Пасха, раньше было веселились люди качели гармони игры все возможные а сегодня везде уныние и голод". "17/IV-33 На сегодняшний день хоронить 11 душ умерших из голода". "12/V умерла Черная Параска актевистка кандидат партии, как людей продавали за невыполнение хлебо-заготовки, так она вечером на радощах в школе танцювала, а теперь издохла из голоду как собака".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.