Укрпошта випускає поштову марку до 75-ї річниці перемоги над нацизмом. ФОТО

8 травня Укрпошта вводить в обіг поштову марку «Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945» у рамках відзначення 75-ї річниці перемоги над нацизмом у Другій світовій війні.

Про йе йдеться у повідомленні Укрпошти.

 

Традиційно, знакові для України події Укрпошта відзначає випуском тематичних художніх поштових марок. Цього року до Дня пам'яті та примирення компанія вирішила вшанувати пам`ять та подвиги ветеранів випуском поштової марки та конверту "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945", а листівки запропонувала підписати українцям у рамках Всеукраїнської благодійної акції "Подякуй ветерану на відстані".

З 30 квітня і до 9 травня на сайті компанії можна написати побажання та слова подяки ветеранам, а Укрпошта безкоштовно роздрукує та доставить листівку у руки одному з 12 тис. ветеранів. Також на сайті можна оплатити набір продуктів та передплатити періодику для ветеранів.

Поштова марка "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" випущена тиражем у 130 000 примірників. Номінальна вартість марки – 9 грн, конверту "Перший день" – 4,00 грн.

Дизайн поштового випуску, який розробляв відомий український художник-графік Володимир Таран, містить "мак" - символ пам'яті полеглих (автор – Сергій Мішакін) та важливі для українців історичні дати:

Читайте також: Маки пам'яті. Як народжувалася традиція

-         1 вересня 1939 року з бомбардування німецькою військовою авіацією Львова та інших міст розпочалась війна для України. За роки війни у складі військ Південно-Західного фронту українці становили до 50 % бійців. Загальна кількість осіб, мобілізованих за роки війни з України до радянських Збройних сил перевищує 6 мільйонів бійців. Кожний другий з них загинув, а кожний другий з тих, хто залишився живим, отримав інвалідність.

-         8 травня 1945 року набув чинності Акт про капітуляцію Німеччини. Проте для наших земляків воєнні дії продовжувалися щонайменше до 2 вересня 1945 року, коли на борту американського лінкора "Міссурі" було підписано Акт капітуляції Японії який підписав українець з Уманщини генерал-лейтенант Кузьма Дерев'янко.

 

8-го травня, у День пам'яті та примирення, на київському головпоштамті (вул. Хрещатик, 22) відбудеться спецпогашення марки "Пам`ятаємо. 1/9/1939 – 2/9/1945" спеціальним поштовим штемпелем "Перший день".

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.