Лукашенко проведе парад на честь Дня перемоги попри пандемію коронавірусу

Парад на честь 75-річчя перемоги у Білорусі відбудеться попри пандемію коронавірусу.

Про рішення провести захід заявив президент Білорусі Олександр Лукашенко, повідомляє The Бабель із посиланням на "Белта".

 
ФОТО: АР

Лукашенко підкреслив, що не може скасувати парад на честь Дня перемоги через його важливе ідеологічне значення.

"Треба розуміти, що ті люди помирали, можливо, і від вірусів, інших хвороб. Але вони часом не відчували цього і навіть про це не думали", — пояснив він необхідність провести парад.

На переконання президента, у разі скасування параду люди можуть сказати, що влада злякалася.

"Мене дуже хвилює, що люди не схвалять, якщо ми, злякавшись, розбредемося по норах", — додав він.

Також Лукашенко зазначив, що ветеранів скоріше за все не запросять через ризик інфікування коронавірусом, і підкреслив добровільний характер заходу. За його словами, Білорусь радо прийме на парад іноземців — зокрема, депутатів з Росії.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.