У селі на Полтавщині досі стоїть пам’ятник Карлу Марксу

У селі Радочини Кременчуцького району стоїть памʼятник Карлу Марксу у повний зріст. Зроблений він з мармурової крихти, а заввишки понад п’ять метрів.

Про це пише kremen.today.

 

В Омельницькій ОТГ, до якої входить село, прибирати йлшл поки не планують.

– Він нікому абсолютно не заважає. Стоїть у парку в кутку, і хай стоїть. Закон на сьогодні не виконаний, притягніть мене до відповідальності. Я не заперечую. Такі села дісталися запущені, потрібно ремонтувати. А ви говорите я маю памʼятати за той памʼятник. Він мені не холодить, не гріє, – сказала Олександра Шереметьєва, голова Омельницької ОТГ.

Карл Маркс у переліку Українського інституту національної пам'яті серед постатей, що підпадають під закон про декомунізацію.

– Ми будемо звертатися до Кабміну, щоб було вжито заходів з виконання закону, – сказав Олег Пустовгар, регіональний представник Інституту національної памʼяті.

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.