У Полтаві відновили розбиті меморіальні дошки загиблим атовцям і Симону Петлюрі

У Полтаві відновили меморіальні дошки полеглим воїнам АТО та Симону Петлюрі, які зловмисники розбили 5 квітня.

Про це повідомляють Новини Полтавщини.

 

Зокрема, тоді була пошкоджена меморіальна таблиця Мирославу Кабушці, встановлена на стіні школи №18, меморіальна таблиця Сергію Лимарю на стіні школи №9, і меморіальна дошка Симону Петлюрі, встановлена на місці колишнього обійстя Петлюр на однойменній вулиці. Також була спроба пошкодити дошку Олександру Горячевському на стіні школи №25.

Тепер всі дошки з антивандального покриття, повідомив у Фейсбук депутат полтавської міської ради Вадим Ямщиков.

"На сьогодні всі дошки відновлено, як і завжди, за кошти полтавських меценатів. Дякую за допомогу колективу кооперативу учасників бойових дій, ТОВ "Деметра Агро-Груп" та небайдужій полтавці, які профінансували відновлення дошки Симона Петлюри", – зазначив він.

Нагадуємо, що у Полтаві в ніч на 5 квітня вандали пошкодили три меморіальні таблиці.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.