ДБР склало протокол через пошкодження ліхтаря зі слідами розстрілів Євромайдану

Державне бюро розслідувань порушило провадження проти Служби безпеки України через пошкодження ліхтаря на алеї Героїв Небесної сотні.

Про це повідомляє пресслужба Національного музею Революції гідності.

 

Там розповіли, що працівники СБУ 14 квітня затримували чоловіка, який, видаючи себе за працівника Кабміну, за гроші пропонував працевлаштування в органах державної влади.

Під час спецоперації почалися гонитва та стрілянина, внаслідок чого підозрюваний не впорався з керуванням, зніс бетонні клумби і врізався в ліхтарний стовп.

Пошкоджений стовп, зазначили у музеї, має сліди від куль з часів розстрілу учасників Євромайдану в лютому 2014 року.


Читайте також:

Спецоперація СБУ на алеї Героїв Небесної Сотні. Пошкоджено пам'ятку революції Гідності

Вибір Віктора Кравченка. Людина, яка домоглася суду над СРСР

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.