У Києві десятки історичних будинків – на межі руйнації. ФОТО

За обслуговування та утримання споруд відповідають їх балансоутримувачі, але більшість небезпечних будинків – у комунальній власності.

Про це повідомляє видання Delo.

 
Будинок Міллера розселили давним-давно і вилучили з переліку пам'яток
Фото: Wikipedia

"Станом на 1 січня 2020 року в Києві нараховується 108 будинків, непридатних для проживання", - повідомив департамент житлово-комунальної інфраструктури управління житлово-комунальної політики КМДА.

 

"Зі 108 житлових будівель, що несуть потенційну небезпеку для життя людей, лише 3 визнано аварійними, тобто такими, що підлягають негайному знесенню і мешканці яких давно розселені.

Найбільша кількість непридатних для життя споруд в історичних районах Києва — Подільському (34 будинки) та Шевченківському (25), а найменша в Печерському — всього один будинок", - йдеться у повідомленні.

Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Стара житлова забудова на Подолі ззовні виглядає непогано, але внутрішні комунікації в багатьох будинках зношені
Фото: ЛУН

Зазначається, що у Голосіївському та Солом"янському районах – по 15 таких будівель. В Оболонському районі непридатними для проживання визнали 13 будівель, у Святошинському районі — 5.

На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
На Дмитрівській 7 житлових флігелів столітньої давнини на межі руйнації
Фото: Livejournal

"Окрім будівель, що мають історичну цінність, в Києві потенційно небезпечними є й окремі садиби в приватному секторі столиці. Наприклад, у Голосіївському та Солом'янському районі страждають будинки, що розташовані на зсувонебезпечних схилах.

Особливо критична ситуація в Саперно-Слобідському провулку в Голосіївському районі. Там потенційно небезпечними є 7 будинків парної сторони провулку — № 6, 8, 22, 26, 28, 32, 34, а на Солом'янці зазнали екологічного лиха одразу 5 будинків на вулиці Академіка Потебні — №14,16,18, 20, 22, 24.

Проблема зсувів ґрунтів у цих двох районах Києва триває вже багато років. В планах КМДА на найближчі роки – побудова протизсувних споруд у Солом'янському районі, але скільки мільйонів гривень коштуватимуть ці роботи – достеменно невідомо", - додають у виданні.

Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Модерний будинок на Полтавській, 12 доживає свої останні роки
Фото: Google Maps

Зазначається, що більшість непридатних для проживання будинків перебувають у комунальній власності міста — їх 89. 15 будівель є відомчими, а 4 — знаходяться в управлінні ОСББ.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.