Мінкульт вважає недоцільним передачу останків Миколи Кузнєцова у Росію

Міністерство культури, молоді та спорту України вважає недоцільною ексгумацію останків агента НКВД Миколи Кузнєцова та передачу їх у Росію. Родичі хочуть перепоховати агента у Єкатеринбурзі.

Про це йдеться у відповіді Мінкультури на офіційний лист Львівської міської ради, яку оприлюднив 10 березня заступник міського голови Львова з питань розвитку Андрій Москаленко, повідомляє Zaxid.net

Могила Миколи Кузнєцова у Львові
Могила Миколи Кузнєцова у Львові

У листі Мінкультури, зокрема, зазначається, що в умовах війни з Росією передача останків Миколи Кузнєцова може мати негативні наслідки.

"В умовах російсько-української війни, яка триває, будь-які офіційні контакти з державою-агресором, у тому числі пов'язані з історичним минулим, є небажаним, оскільки можуть мати негативні суспільно-політичні наслідки.

Тому розгляд питання ексгумації і передачі Російській Федерації останків Миколи Кузнєцова на даний час є недоцільним і передчасним", – йдеться в офіційному листі Міністерства культури.

 

Нагадуємо, що останки Кузнєцова планували передати його племінниці Маргариті Брюхановій. Родичі хочуть перепоховати агента НКВД у Єкатеринбурзі. Однак Львівська міська рада відмовилась віддавати родичам Кузнєцова його останки.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.