В Одесі відкрили пам'ятний знак загиблим воїнам. ВІДЕО

В Одеському обласному територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки відкрили пам’ятний знак воїнам Одещини, які загинули під час Другої світової війни, АТО/ООС, у воєнних конфліктах на території інших держав, виконуючи свій військовий обов’язок.

Про це повідомляє Укрінформ із посиланням на територіальний центр комплектування та соцпідтримки військовослужбовців.

 

"Пам'ятний знак – символ нашої вдячності тим, які загинули захищаючи рідну землю, батьківські домівки, незалежність нашої держави та майбутнє своїх дітей і онуків.

Усі вони: молоді й сиві, представники різних часів, народів, релігійних конфесій, що відображені на імпровізованій фотострічці, яка теж є елементом пам'ятного знаку - заслуговують на нашу пам'ять та пам'ять наших нащадків", - зазначив заступник обласного військового комісара Олександр Білевич.

Голова регіонального управління військового духовенства "Південь" митрофорний протоієрей Василь Вирозуб провів церемонію освячення пам'ятного знаку.

Присутні вшанували загиблих героїв хвилиною мовчання та покладанням квітів.

Платоніда Хоткевич. «Щоб нічого не надрукувала про чоловіка»

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено тоненьку справу на Платоніду Хоткевич – дружину визначного українського діяча Гната Хоткевича, який був репресований сталінським режимом і розстріляний 8 жовтня 1938 року за "участь у контрреволюційній діяльності і шпигунство на користь Німеччини". Дружину ж органи СМЕРШ вистежили після Другої світової війни у Празі і заарештували, "щоб нічого не надрукувала про чоловіка".

"Моя війна". Уривок із книги Валерія Залужного

"Моя війна" — це особиста розповідь генерала Валерія Залужного про шлях від хлопчака до Головнокомандувача Збройних Сил України, а водночас це історія країни, яка прямує до війни: спершу примарної, у можливість якої ніхто не вірив, а згодом великої, ґлобальної, повномасштабної.

Волинь’43: Що замовчує польська історіографія?

Документи польської конспірації, зокрема Делегатури уряду на Край і командування Армії Крайової, свідчать про те, що ситуація на цих теренах у роки Другої світової війни була дуже неоднозначною, а інспіраторами процесу "очищення" Волині від її польського населення виступали не лише українські націоналісти різних відламів, але й совєти, німці та кримінальні елементи.

Клим Семенюк мав з Василем Стусом одного слідчого та Медведчука за адвоката, але не були особисто знайомі

Ми боремось за нашу незалежність сьогодні, оскільки попередні покоління боролися за неї та зрештою її здобули. Із загальної кількості репресованих українців багато абсолютно невинних людей, які навіть і не думали про вільну Україну. Про ту, яку думав Клим Семенюк. Саме завдяки йому і таким, як він, ми маємо за що боротися зараз.