Буряковий суп та пиріг з м'яса – вчені розшифрували кулінарні рецепти з клинописних табличок

Вавилонським рецептам понад 3800 років. Сучасні кухарі ніяк не можуть розкрити секрет приготування страв, які користувалися успіхом у жителів стародавнього Вавилона. І це при тому, що всі інгредієнти їм відомі.

Про це пише Урядовий кур'єр.

 

У Єльському університеті розшифрували написи на вавилонських клинописних табличках, вік яких приблизно 3800 років.

Як випливає з клинопису, до столу подавали густий суп з ягняти і буряка, м'ясний бульйон із зірою (по-іншому цю пряність ще називали "римський тмин") і меленим коріандром. А прикрашували страви стародавні вавилонські кухарі тонко нарізаною єгипетською цибулею-пореєм.

Про те, що меню жителів стародавнього царства було досить різноманітним, розповідає й інший рецепт – листковий пиріг з м'яса птиці. Його подавали під кришкою з тіста, а знімати її потрібно було лише після того, як блюдо подавали на стіл.

Є в табличках згадки і про те, як готувати рибу і десерти. Дослідники вважають, що в стародавньому Вавилоні зародилися традиції, які і зараз зберігаються в кухні деяких народів сучасного Іраку.

Знайдені клинописні таблички – велика рідкість: всього їх виявлено понад півмільйона, але тільки в чотирьох з них вчені знайшли кулінарні рецепти.

Саме ці раритети дозволяють тепер заглянути в буденне життя стародавніх вавилонян. На табличках виявлені десятки описів страв – густих супів, печені, десертів, пирогів.

Однак завдання приготувати страви з цих давніх рецептів не так просто, як може здатися. Справа в тому, що в табличках вказані виключно інгредієнти, з яких слід готувати, але повністю відсутня згадка про пропорції. Тому відновити їх можна, лише покладаючись на досвід сучасних кухарів.

Команда археологів, хіміків харчової промисловості та експертів з кулінарних традицій Близького Сходу працювала над тим, щоб приготувати такі страви.

Правда, вони виявилися, на думку фахівців, недостатньо смачними. А ось чи були вони неправильно приготовані або просто не підходять сучасній людині – питання залишається відкритим.

Щоденник Майдану. Про що ми тоді думали

"Ладно, давайте серьезно. Вот кто сегодня до полуночи готов выйти на Майдан? Лайки не считаются. Только комментарии под этим постом со словами "Я готов". Как только наберется больше тысячи, будем организовываться".

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.

Боротьба між радянськими силами та підрозділами УПА на ПЗУЗ в 1944 році

4 листопада передчасно помер дослідник і популяризатор історії українського визвольного руху Владислав Сапа. У пам’ять про нього «Історична правда» публікує дослідження Владислава, яке одержало відзнаку історика Володимира В’ятровича на конкурсі студентських наукових робіт «Український визвольнй рух» 26 жовтня 2013 року, але досі не публікувалося.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.