На території Іраку археологи знайшли багате давнє місто

В іракському Курдистані археологи знайшли невідоме досі стародавнє місто. Кам’яні фундаменти, таблички й інші історичні артефакти вказують на те, що місто процвітало біля підніжжя гір Загрос близько чотирьох тисяч років тому.

Як пише УНІАН із посиланням на Newsweek, дослідники настільки здивувалися відкриттю в місцевості Кунара, що назвали це "маленькою революцією". Про це йдеться в опублікованому звіті Національного центру наукових досліджень Франції.

Група французьких вчених працювала тут упродовж 2012–2018 років, отримавши таку можливість після падіння режиму Саддама Хусейна в Іраку.

 Одна з табличок, знайдених французькими археологами. Фото: Flickr/ALFGRN

Розкопки в Кунарі свідчать про те, що тут колись розташовувалося заможне місто гірського народу, який жив біля західного кордону Месопотамії.  Знайдені артефакти вказують на те, що містяни займалися розведенням худоби, будували системи зрошення для аграрних потреб, а також вели записи про торгівлю різними товарами, наприклад, борошном.

Археологи знайшли кам’яні таблички, в яких символами описується стародавній регіон, який простягається від південних меж сучасної Туреччини до Перської затоки. На думку науковців, знайдене місто існувало в часи Аккадської імперії – першої імперії на території Межиріччя.

На високий достаток мешканців міста вказують знайдені археологами наконечники для стріл, зроблені з рідкісного матеріалу обсидіану, який у ті часи доставляли за сотні кілометрів з Анатолії. Крім того, вчені знайшли оздоблені фрагменти кераміки із зображеннями заможного життя.

Нагадаємо, неподалік від гирла Нілу вчені виявили торговий корабель древніх єгиптян віком у дві з половиною тисячі років.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.