Британські студенти зняли фільм мовою, яка мертва два тисячоліття

Кембридзький університет зняв короткометражний фільм мертвою мовою, якою не говорять від першого століття н. е.

Про це повідомляє Daily Mail. Стрічка повністю озвучена вавилонським варіантом аккадської мови, яку відновив науковий співробітник Коледжу Св. Івана Кембридзького університету Мартін Вортінгтон.

20-хвилинний фільм під назвою "Бідняк з Ніппура" розповідає історію юнака, який у 701 році до н.е. прагнув помститися міському голові, що видурив у того цінне майно – козу і забив її.

 Кадр із фільму

Ця історія була відома в Месопотамській цивілізації ще понад 2700 років тому. Її увіковічнено в глині, де на 160 рядках тексту розповідаєтсья про бідняка на ім’я Гіміл-Нінурта (Gimil-Ninurta).

Імовірно, сама історія давніша за 701 рік до н.е., тому що про неї йдеться у фрагменті іншої глиняної таблички, яку знайшли в біблоітеці ассирійського царя Ашшурбаніпала (правив у 669-631 до н. е.).

Фільм зняли члени Месопотамської громади Кембриджа під керівництвом доктора Вортінгтона.

Нагадаємо, в Ізраїлі ідентифікували перстень Понтія Пилата.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.